| Андріївська церква |
|
Коротко
ДетальноАндріївська церква – належить до видатних пам'яток архітектури ХVIII ст. Андріївська церква була побудована на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни. Збудована у 1749-1754 роках у стилі бароко за проектом видатного архітектора Бартоломео Растреллі. Побудовано храм на одній з круч Старокиївської гори, на якій, за літописним переказом, апостол Андрій встановив хрест і провістив виникнення великого міста. Церква стоїть на 14-метровому фундаменті – стилобаті, який являє собою двоповерхову будівлю. Довжина церкви – 31,7 м, ширина – 20,4 м, висота від паперті до верху хреста – 50 м. Споруду увінчують велика центральна баня та чотири декоративні вежі, що розміщені по діагональних вісях будови. Зовні церкву прикрашають колони коринфського ордера, спарені пілястри, карнизи складного профілю, позолочений чавунний та мідний декор. Застосування традиційних кольорів Растреллі у фарбуванні фасадів – бірюзового, білого й позолоти – підкреслює надзвичану мальовничість споруди. Інтер'єр церкви – це єдиний безстовпний простір, де гармонійно поєднуються архітектура, позолочене гіпсове ліплення, плоске, рельєфне, горельєфне, ажурне різьблення на дереві, об'ємна позолочена та поліхромна скульптура, живопис XVIII – XIX століть. Різьблені деталі іконостаса, проповідницької кафедри, надпрестольної сіні – ротонди виготовлялися в Петербурзі за малюнками Растреллі майстрами Й.Домашем, А. Карловським, М. Мантуровим. Ікони іконостаса дають яскраве уявлення про характер церковного малярства середини ХVIII століття. Тут можна віднайти велику кількість побутових деталей, елементи пейзажу і натюрморту. Живопису Андріївської церкви притаманні багатобарвний життєрадісний колорит, тонке світлотіньове моделювання, м'яка пластика форм. Ікони для іконостасу виконувались у 1751-1752 роках групою петербурзьких художників під керівництвом Івана Вишнякова. Найвидатнішим живописцем у цій групі був Олексій Антропов, який керував та особисто брав участь у розписі купола, парусів, проповідницької кафедри, іконостаса, вівтарної частини храму. Його пензлю належать колоритні, реалістично трактовані ікони: "Тайна вечеря" (вівтар), "Благовіщення" (Царські врата), "Успіння Богородиці" (іконостас), Апостол Андрій Первозванний" (склепіння церкви). В Андріївській церкві є картини XIX ст. – "Проповідь апостола Андрія" українського художника Платона Бориспольця і "Вибір віри князем Володимиром" латиського художника Й.Єггінка, – зміст яких пов'язаний з розповідями давніх літописів. Протягом ХIХ-ХХ століть Андріївська церква неодноразово ремонтувалася. У XIX ст. ремонти церкви здійснювалися за проектами архитекторів А. Меленського, П. Спарро, В. Ніколаєва. Протягом ХХ в пам'ятці кілька разів проводилися значні ремонтно-реставраційні роботи. У 1980-х роках відновлено верхи церкви в первісних формах на основі креслень Растреллі, фотокопії яких одержано з Віденського музею "Альбертіна" (автор проекту реставрації архітектор В.Корнєєва). В результаті Андріївська церква набула зовнішнього вигляду, що відповідає авторському задуму, і посіла належне місце в історії вітчизняної архітектури. З 1968 року Андріївська церква – музей, який входить до складу Національного заповідника "Софія Київська". ЛегендиЛегенда про апостола Андрія на київських землях. Дніпро впадає у Понтійське море; море це звуть Руським. Уздовж його берегів навчав, як кажуть, святий Андрій, брат Петра. Коли Андрій навчав у Синопі і прийшов до Корсуня, він довідався, що від Корсуня недалеко гирло Дніпрове. І прибув він до гирла Дніпрового, а звідти вирушив угору по Дніпру. І сталося, що він прибув і зупинився під горами на березі. А ранком, уставши, промовив він до учнів, що були з ним: "Бачите ви гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог". І піднявся він на гори ці, поблагословив їх, помолився Богу і зійшов з гори цієї, де пізніше виріс Київ - так Нестор-літописець у своїй "Повісті временних літ" розповідає цікаву легенду про перебування першого з апостолів Христа на київській землі. Легенда про будівництво Андріївської церкви Існує легенда, що місце, де тепер тече Дніпро, було морем. Коли св. Андрій прийшов до Києва і поставив на горі, де зараз стоїть Андріївська церква, хрест, то все море пішло вниз. Але деяка частина його залишилася і сховалася під Андріївською горою. Коли пізніше тут побудували церкву, то під престолом відкрився колодязь. В Андріївській церкві немає дзвонів, оскільки, за легендою, при першому ж ударі вода прокинулася б і залила не тільки Київ, але і все Лівобережжя. 3D модельАндріївська церква |
||||||||||||||||||||||||||||






