This is Ukraine - Путеводитель по Украине

Сокиринці Сокиринці - мальовниче селище на півдні Чернігівщині, яке багате історичною спадщиною. Назва села походить від хутора, який був раніше на цьому місці, і названий на честь його засновника - козака Івана Сокири. Розквіт Сокиринців прийшовся на період господарювання тут славетного козацького роду Галаганів.   З того часу с. Сокиринці  стали постійним місцем проживання багатьох поколінь родини Галаганів.  Вони побудували тут окрасу Сокиринців - палац Галаганів, та заклали навколо нього чудовий парк. Саме ці обєкти і притягують туристів у Сокиринці.

Сокиринці: пам'ятки. Головні пам'ятки в Сокринцях - це палац Галаганів, сокиринський парк, та музей Остапа Вересая.  Для огляду Сокирнців вам вистачить 1 - 2 годин. В палаці знаходиться професійний аграрний ліцей, але тут проводять екскурсії.

Сокиринці: красиві місця. В Сокиринцях наймальовничишим місцем є парково-палацовий комплекс .
 

Що варто зробити в Сокиринцях

 

Оглянути палац Галаганів	Прогулятись сокиринським парком	Відвідати музей О. Вересая	Знайти готичний міст

 

Сокиринці: як доїхати З Києва по трасі Київ - Суми (Н-07) до Прилук. Далі по трасі ще 30 км. до повороту на Сокиринці. Гарним орієнтиром буде пам'ятник кобзарю Остапу Вересаю. Дорога до села від повороту близько 5 км.

Карта Сокиринців

Просмотреть увеличенную карту

.

Поради:

Погода в Сокиринцях

Качанівка Качанівка - одне з найменших сіл України (всього  48 жителів), на лівому березі р. Смога, по сусідству з яким знаходиться найвідоміший поміщицький маєток Лівобережної України. Качанівський маєток колись притягував до себе найкращих митців та видатних осіб ХІХ ст, а в наш час є популярним серед туристів. Блиск і вбогість пережила Качанівка протягом своєї історії. Особливо тяжкими були роки після революції. Але зараз поступово Качанівка відроджується і знову стає перлиною Чернігівщини.

Качанівка: пам'ятки. Всі пам'ятки Качанівки входять до складу історико-культурного заповідника «Качанівка» та розповідають нам про один з найвідоміших родів поміщиків-меценатів - Тарновських.  Головним об'єктом заповідника є Качанівський палац. Також становлять інтерес Георгіївська церква, альтанка М.І.Глінки, романтичні руїни,  і звісно ж парк, що знаходиться навколо палацу.

Качанівка: красиві місця. В Качанівці завдяки парку, та Майорському ставу вдосталь красивих місць. Радимо знайомитись з Качанівкою не лише прогулюючись по парку. В заповіднику можна замовити кінну прогулянку, і побачити набагато більше.
 

Що варто зробити в Качанівці

 

Оглянути палац Тарновських	Дізнатись легенду про дорогу з цукру	Погуляти качанівським парком	Оглянути Георгіївську церкву

 

Качанівка: як доїхати Качанівка розташована вдалині від великих доріг і транспортних вузлів, тому подорожувати громадським транспортом не зовсім зручно, тим паче, що поряд є ще дві цікаві місцини - Сокиринці та Тростянець. Але, якщо у вас немає можливості поїхати на авто, то є декілька варіантів того, як доїхати до Качанівки (обовязково зателефонуйте на автовокзал і уточніть чи не мінився розклад):
- з Києва електричкою до Ніжина. З Ніжина автобусом "Ніжин-Іваниця"(час відправлення з Ніжина 10:20, 16:20.)
- з А/С Дарниця маршруткою "Київ - Талалаївка" до автостанції "Парафіївка" час відправлення 12:10.
Від Парафіївки до Качанівки попуткою чи на таксі (відстань 5 км.)
- з А/С Дарниця маршруткою "Київ-Тростянець" до автостанції "Парафіївка" час відправлення 14:30
Від Парафіївки до Качанівки попуткою чи на таксі (відстань 5 км.)
Порада!!! Недивлячись на 3 варіанти того, як дістатись Качанівки громадським транспортом, все ж таки краще подорожувати машиною. Вам не треба буде робити пересадку чи думати, як дістатись з Парафіїївки, а також не поспішати на зворотній транспорт. Власним транспортом до Качанівки від Києва по трасі Н-07 (Київ - Суми) до Прилук. За Прилуками проїхати ще близько 30 км. по трасі Н-07  і повернути на Сокиринці на дорогу Т2529.

Карта Качанівки

Просмотреть увеличенную карту

 Туристична карта Качанівки

.

Поради:

Погода в Качанівці

Батурин - гетьманьська столиця Батурин - мальовниче містечко на березі Сейму. Заснований як оборона фортеця, Батурин вперше згадується в 1625 році. Двічі, у 1669-1708 pp. і 1750-1764 pp.,  Батурин був резиденцією гетьманів Лівобережної України. Нажаль доля Батурина склалась трагічно. У 1708 р. під час Північної війни, після переходу гетьмана І. Мазепи на бік Карла XII, місто було взято російськими військами під командуванням О. Меншикова та спалено. У 2005 - 2009 роках у Батурині пройшла масштабна реконструкція та відновлення памяток. Тут зявилась цитадель батуринської фортеці, Воскресенська церква, були відбудовані будинок Кочубея та палац Розумовського.

Батурин: пам'ятки. Всі пам'ятки Батурина входять до складу історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та належать до часів Гетьманщини. Це Музей археології Батурина, Будинок генерального судді Василя Кочубея, Цитадель Батуринської фортеці, Батуринський Миколо–Крупицький монастир, загальновідомий Палац Розумовського. Окремої уваги заслуговує музей бджільництва ім. П.Прокоповича з діючою пасікою на подвір'ї.

Батурин: красиві місця. Батурин розташований на мальовничих берегах Сейму, тому в місті вдосталь красивих місць. Чудовий вид на річку вівдкривається за палацом Розумовського.
 

Що варто зробити в Батурині

 

Оглянути Батуринську фортецю	Відвідати палац Розумовського	Дізнатись про життя І.Мазепи	Дізнатись хто бджолам вулик подарував

 

Батурин: як доїхати До Батурина громадським транспортом варто їхати спочатку потягом чи електричкою до Бахмача. З Бахмачу автобусом/таксі (відстань 23 км.). Також можна проїхати електричкою на одну станцію далі до Конотопа і звідти дістатись Батурина на автобусі (відстань 28 км.). Порада! Так як в цьому напрямку ходять лише комфортабальні електрички (в народі "експрески"), то подбайте про квитки заздалегідь, тому що на вихідні дні квитків не вистачає. Власним транспортом варто їхати по трасі Київ - Гомель (М-01) до селища Кіпті, а звідти повернути на трасу Кіпті - Глухів (М-02)

Карта Батурина

Просмотреть увеличенную карту

 Туристична карта Батурина

.

Поради:

Погода в Батурині

Чернігів - дух Київської Русі Чернігів одне з найстаріших міст України та Європи, з 1300-річною історією. Чернігів  відомий серед туристів перш за все своїми пам'ятками часів Київської Русі і Чернігівського князівства. І це не випадково, адже тут знаходяться третина Східноєвропейських пам'яток архітектури домонгольського періоду – Спасо-Преображенський собор (XI ст.), Борисоглібський собор (XII ст.), Успенський собор Єлецького монастиря (XII ст), Іллінська  (XII ст.) і П'ятницька ( XII ст. - XIII ст.) церкви.

Чернігів: пам'ятки.  Чернігів відомий далеко за межами України своїми пам'ятками часів Київської Русі. Це і Спасо-Преображенський собор  XI ст., що вважається найстаровиннішим камяним храмом на території колишньої Київської Русі, та був усипальницею чернігівських князів, Борисоглібський собор  XII ст., де поховані видатні православні ієрархи: Лазар Баранович, св.Феодосій Углицький, Амвросій Дубневич та Феофіл Ігнатович. Також в Чернігові знаходяться унікальні Антонієві печери, що були започатковані преподобним Антонієм, який започаткував Києво-Печерську Лавру. Не менш унікальним є Успенський собор Єлецького монастиря (XII ст), Іллінська  (XII ст.) і П'ятницька ( XII ст. - XIII ст.) церкви. Велику значення в історії України має Колегіум. Більшість пам'яток входить до складу заповідника «Чернігів стародавній». Щоб найкраще дізнатись про історію Чернігова радимо відвідати Чернігівський історичний музей ім. В.В.Тарновського, що має безліч унікальних експонатів.

Пам'ятки Чернігова

Катерининська церква	Борисоглібський собор	Вал
П'ятницька церква	Чернігівський Колегіум	Чернігів стародавній

Чернігів: красиві місця. Чернігв розташований на берегах Десни, тому в місті вистачає мальовничих місць. Перш за все всіх мандрівників на вїзді в Чернігів зустрічає чудовий вид на Катериненську церкву.  Найпопулярнішими оглядовими майданчиками Чернігова є Вал, та Болдіна гора, звідки відкриваються красиві краєвиди на Чернігів з його храмами та церквами, та на річку Десна.  Не полінуйтесь обійти пішки ці місця, та пізнати дух міста.

Чернігів: фестивалі. У Чернігові протягом року проходить багато різних цікавих подій і фестивалів. Подивитись фестивалі Чернігова.  

Що варто зробити в Чернігові

 

Оглянути храми Чернігова	Спуститись в Антонієві печери	Оглянути місто з Троїцької дзвінниці	Порахувати гармати на Валу

 

Чернігів: як доїхати До Чернігова можна доїхати залізничним транспортом. Для більшості мандрівників шлях буде лежати через Київ. З Києва до Чернігова можна доїхати двома шляхами: електричкою (але тут не зовсім зручний розклад, та довгий час в дорозі); маршрутними  таксі від станції метро "Лісова" (курсують з 6:00 до 22:00 кожні 20-30 хв, час в дорозі 1:30 - 2:00 години). Власним транспортом варто їхати по трасі Київ - Гомель (М-01).

Карта Чернігова

Просмотреть увеличенную карту

 Дивитись інші карти Чернігів

.

Поради:

Погода в Чернігові

Таксі Чернігова

Схема міського траспорту Чернігова

преглянути схему

Повна карта, детальна план-схема Чернігова

Переглянути карту

Детальна карта вулиць Чернігова

Переглянути карту

Генштабівська топографічна карта Чернігова.

Переглянути карту

Пам'ятки Чернігова

Козелець – районний центр (8,4 тис. жителів) на Чернігівщині, розташований на берегах р. Остер. Він розташований за 65 км. від обласного центру. Через селище проходить автошлях Санкт-Петербург – Київ – Одеса.  Вперше згадується в письмових джерелах у XV ст. В часи полкового поділу України був центром Київського полку.

Увагу туристів привертають собор Різдва Богородиці (XVIII ст., арх. А. Квасов, І.Григорович-Барський), будинок полкової канцелярії Київського полку (XVIII ст.), садиба Дараганів з кам'яницею (XVIII ст.). Своєю величчю й багатством вражає собор Різдва Богородиці, де у склепі, надякувавшись Богові за щасливу долю своїх дітей, знайшла вічний спочинок Наталка Розумиха.

"Покорщина" – так називають садибу Дараганів (полковника Юхима Дарагана і Віри Розумовської) – також пам'ятка національного значення. Вона включає житловий будинок і кам'яницю.

Недалеко від Козельця, в селі Данівка знаходиться відомий в усьому православному світі Свято-Георгієвський монастир. Монастир на честь перемоги над поляками засновано у 1654 році згідно з універсалом Богдана Хмельницького. На той час у Козельці вже існував невеликий Троїцький монастир, але було вирішено будувати новий пустинний монастир. У 1708 році сюди з Почаївського монастиря на Волині перебралися ченці на чолі з ігуменом. Монастиреві сприяв гетьман Іван Скоропадський, який у 1713 році надав йому грамоту на володіння млином. Спочатку всі споруди були дерев’яними. У 1741 році починається будівництво мурованого Георгіївського собору. Кошти на будівництво надавали київські полковники К.Д.Солонина, Юхим Дараган та його дочка Катерина, а також імператриця Єлизавета Петрівна та її син Петро Федорович. Повністю роботи по будівництву та оформленню собору були закінчені в 1770 році. Тоді ж його було освячено на честь святого Георгія Побідоносця та Архистратига Михаїла.

На знак великої народної любові до славного земляка у 1959 році до 150-річчя з дня народження кобзаря створено історико-етнографічну кімнату-музей Остапа Вересая, який згодо трансформувався в в історико-етнографічний музей при Сокиринському аграрному ліцею.

Експозиції музею О.Вересая знайомлять відвідувачів з різними періодами життя славного краю. Одна з них проливає світло в далекий 1092 рік, коли з'явилися перші згадки про Сокиринці, засновником яких був Іван Сокирка. Знаряддя праці: прядка, гребінь, начиння, наконечники з металу для лопати, рало, ціп та інші; зразки національного одягу, допомагають уявити важкі умови праці та побуту людей вересаєвських часів. Фрагмент інтер ' єру хати, як колиски української культури, повертає нас в минуле. Окрема сторінка музею розкриває відвідувачам історію дружби М.В.Лисенка і О.М.Вересая, поїздку кобзаря до Петербургу з концертом. Особливо цікавий факт про перебування в Сокиринцях 1852 – 1856 роках російського художника А.М.Жемчужникова і його зустрічі з кобзарем засвідчують представлені в експозиції дві фоторепродукції робіт художника з зображенням О.М.Вересая. Не залишена без уваги історія села Сокиринці і її цікавих людей. Багатий матеріал про сьогодення. Це і Герої Радянського Союзу В.Крикливий, О.Ткаченко, передовики виробництва, нащадки Вересая – учасники художньої самодіяльності, які є гідними продовжувачами багатих пісенних традицій рідного краю. Зібрані матеріали оформлені в альбоми і діють як пересувна експозиція при проведенні різних виховних та навчальних заходів.

У 1971 році М.І.Харченко, уродженець села Сокиринці, за графічним малюнком А.М.Жемчужникова створив скульптуру Остапа Вересая, яка потім лягла в основу пам'ятника (висота 3,4 м ), Встановлений на території Сокиринського парку. Час, події у навколишньому житті, накопичений досвід, основні завдання виховного процесу в училищі постійно знаходять відгук та пошук нових творчих форм діяльності музею.На базі музею часто проводяться масові заходи, зустрічі, зльоти, конференції, тематичні вечори тощо.

Інші пам'ятки Сокиринців