This is Ukraine - Путеводитель по Украине

Коротко  

Офіційна назва	Військово-морський музейний комплекс   “Балаклава” також поширені назви музей "холодної війни" та об'єкт 825 ГТС	База підводних човнів / Балаклава Музей "холодної війни"
Заснування	будівництво з 1957 по 1961 рік
Унікальність	• об'єкт 825 ГТС являє собою штучно створеней в скелі тунель та цілий комплекс інших споруд. • в разі атомного удару об'єкт 825 міг 30 діб перебувати в автономному режимі (з освітленням, вентиляцією, харчуванням, медичною обслугою), вміщуючі до 1,5 тис. чоловік, та від 7 до 14 підводних човнів
Довжина тунелю	602 м.
Характеристики тунелю	• глибина 6 - 8,5 м • ширина 6 - 8,5 • висота  18 м. • товщина скелі над тунелем - 126 м. (в найвищій точці)
Площа обєкту	10 кв. км.
Температура в тунелях	+15°C
Варто звернути увагу	вважається найбільшим військовим об'єктом ( серед розсекречених) у світі
Графік роботи	з 10:00 до 14:45 вихідний день - понеділок
Вартість входу/екскурсії	• дорослі - 20 грн. •студенти, школярі - 10 грн.
Адреса	Крим, м. Севастополь, Балаклавський район,  вул. Мраморна, 17
Як дістатись	• громадським транспортом: в Балаклаву з автовокзалу ходять автобуси та маршрутні таксі № 8, № 88, № 97, № 98, № 99. Можна доїхати до зупнки "Ринок 5-й км." Там пересісти на маршрутне таксі №9. Від зупинки до музею хвилин 20-30 навколо бухти. • власним транспортом: з Севастополя по Балаклавській трасі
Координати	Музей "Балаклава" на карті
Контакти	+380(692) 63-75-93, 93-31-06

Детально

Підземний комплекс для субмарин у Балаклаві будувався в 1957—1961 роках. «Об’єкт 825 ГТС» був задуманий як споруда протиатомного захисту першої категорії ще Сталіним, якого вразили результати бомбардувань Японії і підштовхнули до пошуку способів захисту флоту. Робота тривала цілодобово в чотири зміни. Обсяг гірської виробки становив понад 45 тисяч кубометрів, площа — 6 тис. квадратних метрів. Кажуть, сама споруда тягнула на 67 мільйонів неденомінованих радянських карбованців (за курсом до 1961 року), «начинка» та обладнання комплексу системами життєзабезпечення коштували 65 мільйонів карбованців.

Об’єкт є комбінованим підземним водним каналом із виходами на обидва боки Балаклавської гори, із сухим доком, цехами для ремонту, складами для зберігання торпедного та іншого озброєння, житлом для особового складу, їдальнями, кухнею, ванними, душовими, кімнатами відпочинку, командними пунктами, протиатомними сховищами. Загальна довжина тунелю 500 метрів, довжина потерни, де розмішені основні цехи, — 300 метрів. Довжина самого підводного каналу — 360 метрів, ширина — від 6 до 12 метрів, глибина в середньому 6 метрів, але сягає місцями 8,5 метра.

Найбільші штольні — діаметром 22 метри. Тут можуть розміститися сім підводних човнів основних радянських проектів, а за необхідності у сховищі могло сховатися до 14 субмарин різних класів. На випадок загрози ядерного нападу штольні сховали б, щонайменше, три тисячі робітників, захист комплексу дозволяв витримати пряме влучення ядерного боєзапасу потужністю до 100 кілотонн, тобто вп’ятеро більше, ніж бомба, скинута на Хіросіму. З боку бухти вхід до штольні перекривався плавучим ботопортом, що піддувався повітрям і зринав. Для виходу у відкрите море зі штольні на північному боці було обладнано випуск для субмарин, що також перекривався плавучим ботопортом, який відводився убік. Обидва отвори в скелі було майстерно закрито маскувальними пристосуваннями і сітями.

Можливість повністю ізолювати об’єкт від зовнішнього середовища забезпечували: автономна подача повітря, потужні дизель-генератори, паливні і водні магістралі, підземні колії. Розрахунковий термін повного ремонту субмарин не перевищував трьох тижнів. На входах до тунелю і біля сухого доку цілодобово вартували 47 чоловік постійної охорони. Док обслуговували 38 висококваліфікованих робітників, до групи обслуговування технічних систем комплексу входило 42 чоловіки. Чисельність промислово-виробничого персоналу сягала 100 чоловік. У комплексі були електромайстерні, всіляке зварювальне устаткування, у цехах стояли верстати з числовим програмним керуванням. За весь понад 30-річний період експлуатації об’єкта, кажуть, не траплялося жодного випадку простою або зриву графіка ремонту суден.

Первинний проект був ще грандіознішим — він передбачав облаштування ще більшого докового цеху, що давало б змогу ставити на ремонт чотири підводних човни водночас. Проте 1960 року об’єкт відвідав Микита Хрущов і будівництво підземних цехів хотів припинити взагалі. Лише 90-відсоткова готовність об’єкта переконала його в необхідності завершити будівництво. Додатковий док було перепрофільовано в мережу підземних цехів. Об’єкт зменшився на третину. У Радянському Союзі ще один такий самий об’єкт існував у Сєвєроморську...

за матеріалами "Дзеркало тижня"

Схема

Панорама Балаклавської бухти. Зелена стрілка вказує на місце входу, а червона на місце виходу підводних човнів

План-схема підземної бази підводних човнів

Відео

Фото