|
Мукачівський замок - це зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, в якому поєднані різні стилі. Мукачівський замок розташований на горі вулканічного походження висотою 68 м і займає площу біля 14 тис. кв. м. Замок складається з трьох частин і розміщений на трьох терасах. Найстаріший Верхній замок XIV -XVI ст.. знаходиться на вершині гори, Середній XVII ст.. - на терасі на 6 м нижче і Нижній замок теж XVII ст. - ще на 10м нижче від середнього. У XVIII ст.. на четвертій терасі ще 10-ма м. нижче збудована вежа для охорони воріт, а також дорога до замку західним схилом гори. Ця дорога збереглася до сьогодні, а від вежі, зруйнованованої на початку XX ст., залишився лише фундамент.
Весь замок і кожна його частина оточені кам'яними кріпосними стінами 3-3,5 м. завтовшки, сухими ровами глибиною 10-12 м., через які були перекинуті дерев'яні, колись підйомні, мости. Охороняють замок 8 могутніх бастіонів, прибудованих у XVII ст.на кутах усіх трьох частин замку, де колись була розміщена артилерія. Ворота в Нижній замок, де знаходилася сторожа, охороняють два могутні кулеподібні бастіони. Середній замок має 4 бастіони, великий двір, оточений дво-, триповерховими будівлями, в яких розміщувалися казарми для гарнізону, арсенал, рицарський зал, кухні, комори. Із північного боку двору стояв будинок коменданта, який розібраний вже у другій половині XX ст.., (залишився лише фундамент). За ним височать кам'яні стіни XIV ст. Верхнього замку, в який можна піднятися сходами зліва й прворуч. Зліва - це сходи квадратної вежі кінця ХV ст..Праворуч - це так званий "хід-пастка", вирубаний під південно-східною вежею у кінці XVII ст.
Верхній замок, колишня резиденція його володарів, має закрите звідусіль подвір'я, дво-. триповерхові будівлі - колишні розкішні князівські палати XVI-XVII ст.., три круглі вежі XIV ст.. добудовані у XVII ст., замкову каплицю XVII ст. Із півночі Верхній замок захищають два бастіони. У південній частині двору знаходиться криниця глибиною 85 м., воду з якої використовували до кінця XIX ст.. За австрійськими джерелами XIX ст. відомо, що на глибині 71 м. у криниці вирубано кам'яні спіральні сходи, які закінчуються на рівні 1,6 м. від дна нішами: одна - у південному напрямку, друга - у північному. За легендою із дна криниці вів таємний підземний хід до берега Латориці. Навколо замкової гори ще в XVI ст. вирубаний водяний рів, який наповнювався водою із річки Латориці. Пізніше, у XVII ст. , рів був укріплений дубовим частоколом - паланком.
Назва "Паланок" збереглася до наших днів, хоч сам рів і частокіл давно зруйновані. Точної дати заснування замку немає, але перші письмові згадки про нього зафіксовані в XI ст. Спочатку була побудована одна квадратна кам'яна вежа - донжон на вершині крутої скелі. Вона не збереглася до наших днів. Належав замок спершу угорським королям династії Арпадовичів, а з початку XIV ст. - династії Анжу: королям Карлу Роберту, Людовику Великому, Єлизаветі Анжуйській. Замок служив для охорони торгових і воєнно-стратегічних шляхів. В ньому знаходився постійний, добре озброєний гарнізон на чолі з капітаном. Нам відомі імена всіх капітанів замку, починаючи з 1321 р. З 1396 по 1414 рік Мукачівським замком володів подільський князь Федір Коріятович з роду литовських князів Гедимінасів.
Він отримав їх у подарунок від угорського короля Жигмонда, якому був родичем, віддавши йому свої права на Поділля. Федір Корятович значно укріпив замок і перетворив його у свою резиденцію. Впродовж XV - XVI ст. Мукачівський замок належав багатьом володарям, які його розбудували. З 1629 по 1711 рік Мукачівський замок у володінні сім'ї трансільванських князів династії Ракоці. Дердь І Ракоці перетворив замок у столицю свого князівства. По його смерті у 1648 році вдова Жужанна Лорантфі продовжила реконструкцію замку. Вона споруджує Середній і Нижній замок, а також зовнішнє оборонне кільце з водяним ровом і паланком. Перебудований у стилі воєнного французького інженера, замок набув вигляду типового середньовічного замку з високими вежами (колись їх було 14) і могутніми бастіонами.
У 1649 році в Мукачівському замку побували посланці гетьмана України Богдана Хмельницького, які вели переговори з Дердем II Ракоці щодо спільних воєнних дій проти Польщі. Пос мерті Софії Баторі у 1680 р. замок перейшов до вдови Фсрснца І Ракоці - княгині хорватського походження Ілони Зріні. Із 1685 по 1638 р. вона мужньо обороняла замок у час найтривалішої з його облог (майже три роки), яку здійснили австрійські імператорські війська. Вся Європа слідкувала за подіями в Мукачеві. На стіні будови Верхнього замку у 1993 р. був встановлений бронзовий барельєф з зображенням княгині Ілони Зріні. Після капітуляції замку імператор Леопольд І наказав відбудувати його у відповідності вимогам фортифікації того часу. Були знесені високі вежі і старий донжон. Замок набув вигляду низької фортеці з виступаючими бастіонами і кількома лініями польових укріплень під горою.
Після цієї перебудови Мукачівський замок став найміцнішою фортецею на сході Австрійської імперії. З 1703 по 1711 р. Мукачівський замок стає оплотом Національно-визвольної війни угорського народу під керівництвом трансільванського князя Фсренца II Ракоці, сина Ілони Зріні. Найактивнішу участь у цій війні взяли русини-українці. Після поразки війни "куруців" Мукачівський замок знову переходитьдо рук Габсбургів. Поступово споруда втрачає своє військове значення і в 1782 році наказом Імператора Йосипа II тут відкривають державну політичну в'язницю , у якій протягом 100 років перебувалоблизько 20 тисяч в'язнів. У 1896 році в'язниця в замку була ліквідована. Поступово він занепадає і руйнується.
У період Чехословацької республіки в замку розташовувалися військові частини. На час Другої світової війни, уже в складі Угорщини, замок займали угорські військові частини. Після визволення Закарпаття у жовтні 1944 р. і возз'єднання з Радянською Україною, у замку спершу знаходилися військові частини Радянської армії, а потім відкрито профтехучилище. Зараз замок реставрується, щоб пристосувати його під музейно-туристичний комплекс. В музеї розгорнуто експозиції історії, етнографії, природи та старожитностей. У 12 залах експонуються твори живопису, в тому числі старовинні ікони. До уваги відвідувачів кілька меморіальних кімнат, колекція писанок Закарпаття.
|
|
Що подивитись 
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису.