Коротко
| Офіційна повна назва |
Теребовлянський замок |
Теребовлянський замок
Теребовля
|
Час заснування
|
1366 р.
|
Сучасний стан
|
Від замку лишилися руїни. Входить до складу Національного заповіднику «Замки Тернопілля».
|
Унікальність
|
Замок упродовж століть змінював свої функції та вигляд: від оборонної споруди з неприступними мурами до панського палацу у стилі бароко.
|
|
Варто звернути
увагу
|
мури замку сягають 4-5 м. завтовшки
|
Місцезнаходження
|
м. Теребовля, Тернопільська. обл.
|
Вартість входу
|
15 грн. для дорослих;
8 грн. для студентів ( за наявності студентського квитка);
5 грн. для дітей та дітей війни;
екскурсія 20-30 грн. ( залежно від кількості осіб);
Вихідні - понеділок, середа |
| Як дістатись |
• громадським транспортом:
З Тернополя до Теребовлі протягом дня курсують автобуси та маршрутні таксі. Відстань від Тернополя до Теребовлі 32 км .
• власним транспортом:
Теребовля знаходиться на автодорозі Н-18 (Івано-Франківськ - Тернопіль)
|
| Координати |
Теребовлянський замок на карті
GPS координати 49°29'18" пн. ш.; 25°69'78" сх. д.
|
| Контакти |
Національний заповідник «Замки Тернопілля».
Тел: (03550) 2-42-47, 2-47-02, 2-34-49, 2-23-12 |
Детально
|
Першим укріпленим замком була дерев’яна фортеця. Саме з нею пов’язані імена теребовлянського князя Василька, якого в 1097 р. підступно захопив і осліпив київський князь Святослав Ізяславович. В 1241 р. теребовлянський замок, як і десятки інших галицьких фортець, вщент зруйнували війська Батия.
Близько 1360 року на місці колишньої дерев’яної фортеці князя Василька виріс кам’яний замок, що став форпостом польсько-шляхетських володінь. У 1389 році Теребовля отримала магдебурзьке право, а 1434 року стала повітовим містом. Теребовлянський замок відігравав велику роль в обороні всього краю від татарських та турецьких нападів.
Внаслідок частих боїв Теребовлянський замок став непридатним для оборони. 1534 року його відремонтували коштом старости Станіслава Тенчинського і його брата Анджея. У 1594 році Теребовлянський замок захопив ватажок козацько-селянського повстання Северин Наливайко. 1631 року на Замковій горі було споруджено муровану з каменю фортецю, руїни якої збереглися до наших днів. Це грандіозне будівництво здійснено під керівництвом старости Олександра Балабана.
На час Національно-визвольної війни 1648-1657 років Теребовля була одним із центрів народного руху на Галицькому Поділлі. У 1648 році козаки Богдана Хмельницького побували на замковій території, бо польська шляхта здала фортецю без бою. Теребовлянський замок неодноразово витримував ворожі облоги. В 1675 році турецько-татарська армія Ібрагіма-Шишмана оточила замок. Два тижні захисники твердині героїчно оборонялись і витримали облогу, хоча фортеця зазнала значних пошкоджень.
Нові напади татар у 1687 і 1688 роках стали для Теребовлянської твердині й міста фатальними. Замок більше не піднімався з руїн. Крутою спіральною стежкою піднімаємося на Замкову гору. З чотирикутної вежі видно всю фортецю XVII століття. У плані замок має неправильну, видовжену і звужену на південь форму п’ятикутника, що повторює конфігурацію гори. Потужні мури, шириною від двох з половиною до п’яти метрів, посічені отворами бійниць, були пристосовані до тривалої оборони.
Південна і західна вежі збереглися на висоту двох ярусів, а східна - трьох ярусів. Вони мали внутрішні дерев’яні бойові галереї. У східній оборонній стіні на значній висоті є в’їзд до замку у вигляді арки з тесаного білого каменю і з різьбленими кам’яними консолями з внутрішнього боку, на які опирався звідний міст. Криниця, розташована в центрі замку, частково завалена і перекрита монолітною плитою. Підземні ходи й глибокі льохи ще чекають своїх дослідників.
Про внутрішні споруди замку нагадують хіба порослі травою і чагарником пагорби. На території замку розкопано поховання, датоване XVI століттям.
|
 |
 |
 |
 |
План
|
|
|
План-схема Теребовлянського замку
|
Легенда
Багато легенд має й замок в Теребовлі. Ось одна з них “В 1675 р. Теребовлянський замок опиняється в центрі подій польсько-турецької війни. Дев`ять днів турецькі загони, очолювані Ібрагім-пашею, тримали його в облозі. Залога під командою Яна Самуеля Хшановського все більше схиляється думки щодо неможливості подальшої оборони. На таємній нараді сам Хшановський запропонував виконати вимоги Ібрагіма-Паші і здати фортецю. У той момент відчинилися двері й у кімнату зайшли жінки і діти. З гурту виступила Софія Хшановська і, показавши зібраним два кинджали, сказала: “Немає і бути не може ніяких переговорів із загарбниками. Будемо битися разом! Або помремо, або відіб`ємо ворога... До тебе звертаюсь, муже мій, і заявляю, що один кинджал вразить твоє серце, а другий моє, якщо у них погасне любов до свободи і честі Вітчизни”. Такі палкі слова підбадьорили обложених і вони тримали оборону. А коли незабаром підійшла очікувана допомога на чолі з королем Яном Собеським, туркам довелося тікати.”
Вдячні теребовлянці спорудили відважній жінці пам`ятник, який стояв на штучному пагорбі поза замком. Остання згадка про нього датується 1829 роком. Як виглядав цей перший пам`ятник не відомо. Тяжко тепер дізнатися, що сталося з ним. Але через певний час Теребовлянська рада гміни постановила побудувати на тому ж місці новий пам`ятник Софії Хшановській. Цю роботу виконав теребовлянський скульптор Я.Бохенек. Постать жінки з рішучим і водночас благальним виразом обличчя, яка однією рукою затискувала вихоплений з-за пояса кинджал, а другою вказувала на місто, тривалий час була окрасою Теребовлі. Пам`ятник знищено в 1944 році, а в 1982-му відновлено пагорб, де він стояв, вмуровано плиту, що залишилася незруйнованою. Пагорб увінчано кам`яною чашею.
|
Що подивитись 
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису.