| Ластівчине гніздо |
|
Коротко про Ластівчине гніздо
ДетальноЛастівчине гніздо має не велику, але доволі цікаву і насичену історію. Палац, що знаходиться на мисі Ай-Тодор, колись був звичайною дерев'яною дачею, яку збудували для одного генерала у 1877 - 1878 рр., та назвали «Генераліфе». Будівля в такому живописному місці приваблювала багатьох, і от згодом дачу придбала московська купчиха Рахманова. Вона перебудувала її на свій смак, і дала назву, що вже навіки закрипілась за будівлею - Ластівчине гніздо. Згодом, в 1911 році, купчиха перепродала Ластівчине гніздо німецькому нафтопромисловцю барону Штейнгелю. Новий власник велів знести дерев'яну дачу і побудувати на її місці кам'яну будівлю у вигляді замку. Проект був замовлений російському архітектору А. Шервуду.
Нове Ластівчине гніздо було побудовано в 1912 році, а в 1914 продано московському купцеві Шалапутіну. Останній відкрив в Ластівчиному гнізді ресторан. Після революціїних подій 1917 - 1920 рр. радянська влада перетворила Ластівчине гніздо на туристичну базу, а згодом на бібліотеку санаторію «Перлина». У 1927 році під час землетрусу частина скелі, на якій знаходиться Ластівчине гніздо, обвалилася,. У стінах з'явилися тріщини, частина буділі зірвалася в море. Стан будівлі було визнано аварійним і доступ в нього закритий. У 1968 році розпочато роботи зі зміцнення та часткової реконструкції Ластівчиного гнізда. Після реконструкції Ластівчине гніздо стало виглядати більш ефектно. Башта стала вищою та красивішою, обросла чотирма шпилями. З того часу починається зоряний час палацу! Ластівчине гніздо було присутнім на більшості фотографій, буклетів та книжок про Крим. Воно є візитною картокю Криму не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Найкращій вид на Ластівчине гніздо з прогулянкових катерів, тому за нагоди краще оберіть цей вид транспорту. Ластівчине гніздо: до і після перебудови
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
кінець ХІХ ст. |
![]() 1912 р. |
Ластівчине гніздо: до і після землетрусу
1927 - 1968 рр. |
![]() сучасний вигляд |
Легенда про Ластівчине Гніздо
Про Ластівчине Гніздо, як і про будь яке інше красиве місце, екскурсоводи придумали для туристів романтичні легенди.
Перша легенда про Ластівчине гніздо має античне походження.
Давно це було. Мало було людей на землі. Боги часто відвідували її. Ранок. Богиня Аврора вийшла на скелю зустрічати схід сонця. Віображення перших променів сонця на її обличчі сповіщало про прихід ранку нового дня. Без появи Аврори не співали птахи і навіть не веселилися боги. Всі жителі Землі раділи прекрасній Аврорі, її неземній красі. Якось об'їжджаючи свої володіння, бог моря Посейдон - побачив на зорі Аврору, що стоїть на скелі. Як удар блискавки - любов пробила серце Посейдона. Але знав морський владика, що неможлива любов Аврори до нього.
У муках жив Посейдон, хвилювалося Чорне море, гинули рибалки, страшні шторми носилися від берега до берега. Сильною пристрастю запалився бог моря до богині ранкової зорі, засліплений був її красою! Знав Посейдон, що тільки його чарівна діадема зможе приворожити Аврору. Але Арора відкинула любов бога моря, бо знала що не зможе жити без ранкової зорі.
Убитий горем Посейдон вирішив підступом і хитрістю добитися руки Аврори. Умовив він повелителя вітрів - Еола чорними хмарами закрити ранкове небо і не дати сонцю освітити небосхил. Чекає на скелі Аврора перших ранкових променів. Невідомо їй, що не зможе зійти сонце. Задрімала богиня в нестерпному чеканні. Підкрався Посейдон до Аврорі і вже було зачарував ее. Але раптом прокинулася повелителька ранкової зорі і вислизнула з рук Посейдона чарівна діадема. Від удару об скелю один з алмазів корони впав до ущелини. Втратила діадема чаклунську силу. Так і пішов ні з чим Посейдон.
Розсіялися хмари. Прокинулось сонце. Зустріла Аврора світанок і прикрасила ранок прекрасною зорею. Засіяло все навколо. Упав промінь і в ущелину, де лежав алмаз з діадеми. Запалав він яскравим світлом і перетворився на прекрасний палац. І стоїть він на самому краю скелі-як символ нерозділеного кохання.
Ще одна легенда про Ластівчине Гніздо розповідає, як один ревнивий чоловік хотів заховати від очей людських свою красиву дружину. Побудував він замок на краю мису Ай-Тодор. З боку моря стрімкі скелі робили підхід до нього непрохідним, а з суші - поставив вартових. Але не довго тривала ревнощі чоловіка. Викинулася у море дружина красуня.
Перша легенда про Ластівчине гніздо має античне походження.
Давно це було. Мало було людей на землі. Боги часто відвідували її. Ранок. Богиня Аврора вийшла на скелю зустрічати схід сонця. Віображення перших променів сонця на її обличчі сповіщало про прихід ранку нового дня. Без появи Аврори не співали птахи і навіть не веселилися боги. Всі жителі Землі раділи прекрасній Аврорі, її неземній красі. Якось об'їжджаючи свої володіння, бог моря Посейдон - побачив на зорі Аврору, що стоїть на скелі. Як удар блискавки - любов пробила серце Посейдона. Але знав морський владика, що неможлива любов Аврори до нього.
У муках жив Посейдон, хвилювалося Чорне море, гинули рибалки, страшні шторми носилися від берега до берега. Сильною пристрастю запалився бог моря до богині ранкової зорі, засліплений був її красою! Знав Посейдон, що тільки його чарівна діадема зможе приворожити Аврору. Але Арора відкинула любов бога моря, бо знала що не зможе жити без ранкової зорі.
Убитий горем Посейдон вирішив підступом і хитрістю добитися руки Аврори. Умовив він повелителя вітрів - Еола чорними хмарами закрити ранкове небо і не дати сонцю освітити небосхил. Чекає на скелі Аврора перших ранкових променів. Невідомо їй, що не зможе зійти сонце. Задрімала богиня в нестерпному чеканні. Підкрався Посейдон до Аврорі і вже було зачарував ее. Але раптом прокинулася повелителька ранкової зорі і вислизнула з рук Посейдона чарівна діадема. Від удару об скелю один з алмазів корони впав до ущелини. Втратила діадема чаклунську силу. Так і пішов ні з чим Посейдон.
Розсіялися хмари. Прокинулось сонце. Зустріла Аврора світанок і прикрасила ранок прекрасною зорею. Засіяло все навколо. Упав промінь і в ущелину, де лежав алмаз з діадеми. Запалав він яскравим світлом і перетворився на прекрасний палац. І стоїть він на самому краю скелі-як символ нерозділеного кохання.
Ще одна легенда про Ластівчине Гніздо розповідає, як один ревнивий чоловік хотів заховати від очей людських свою красиву дружину. Побудував він замок на краю мису Ай-Тодор. З боку моря стрімкі скелі робили підхід до нього непрохідним, а з суші - поставив вартових. Але не довго тривала ревнощі чоловіка. Викинулася у море дружина красуня.
Ластівчине гніздо в кіно
Ластівчине Гніздо можна побачити в декількох фільмах. Найбільш відомими є знятий в 1961 році фантастичний фільм «Людина-амфібія» та у 1987 році радянський детектив за мотивами роману Агати Крісті «Десять негренят».
Фото Ластівчіне гніздо
![]() |
![]() |
![]() |
| < Попередня | Наступна > |
|---|
Якщо ви знайшли помилку, або інформація на сайті неточна- натисніть 'Ctrl'+'Enter' або 'Shift'+'Enter' та виправте неточність. Дякуємо!
| Незабаром | |
![]() День Києва 2012 м. Київ 24 - 27 травня |
|
![]() ARSENALE 2012 м. Київ з 24 травня |
![]() Сталева ліга Білгород-Дн. 26 - 27 травня |
![]() Фестиваль Вогню м. Київ 25 - 27 травня |
![]() Romantik м. Чернігів 25 - 27 травня |
| Знаєш про цікаву подію чи фестиваль? Напиши про це нам! fest[вушко]thisisukraine.org |
|















