Коротко (jcomments on)
Офіційна назва
|
Резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації, нині це Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
|

Резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
|
Час заснування
|
1864-1882 рр.
|
Засновники
|
Цей унікальний архітектурний ансамбль з’явився на світ завдяки зусиллям єпископа Євгена Гакмана. У 1863 р. він домігся від австрійського цісаря дозволу на будівництво нової просторої резиденції, гідної столиці Буковини.
|
Архітектурний стиль
|
Великий архітектурний комплекс, який поєднує в собі елементи мавританської, візантійської, романської, іудейської і готичної архітектури
|
Варто звенути увагу
|
Синодальна зала головного корпусу - одна з найгарніших в Європі
|
Унікальність
|
Це нетрадиційний комплекс споруд у дусі еклектики з переважанням елементів візантійського та романського стилів. Цей проект неодноразово займав призові місця на відомих конкурсах архітекторів і був, зокрема, відзначений на Всесвітній виставці у Парижі. Композиція ансамблю досить складна, але при цьому відзначається чіткістю планування. Вона складається з трьох монументальних споруд-корпусів: головного, духовної семінарії разом із церквою Трьох Святителів, пресвітерія.
Покрівля палаців, що хитромудро викладена з кольорової цегли, своїм малюнком нагадує буковинські народні килими. Зали оздоблені мармуром, різьбленим деревом, фресками, виконаними руками місцевих умільців.
|
Графік роботи
|
Вхід на територію резиденції дозволяється за посвідченнями працівника ЧНУ, студентськими квитками, перепустками, виданими ЧНУ та з дозволу адміністрації університету, а також групам у супроводі працівників ЧНУ.
Вхід на територію дозволено з 10.00 до 18.00 год.
|
Вартість входу / екскурсії
|
Вартість вхідних квитків:
Вартість екскурсій:
екскурсії проводяться Культурно-історичним центром ЧНУ:
| Посада |
ПІБ |
Роб. тел. |
Моб. тел. |
| Екскурсовод |
Бота Анжела Флорівна |
8-0372-58-48-21 |
8-050-374-37-11 |
| Екскурсовод |
Постолакі-Косташ Діана Федорівна |
8-0372-58-48-21 |
8-050-176-47-12 |
| Екскурсовод |
Косташ Микола Іванович |
8-0372-58-48-21 |
8-050-176-47-13 |
|
Адреса
|
Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Коцюбинського 2.
|
Координати
|
Резиденції митрополитів на карті
GPS координати: 48.297477N 25.924162 E
|
|
Контакти, офіційний сайт
|
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
тел. +380-372-526235,
факс +380-372-552914,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
http://www.chnu.cv.ua/ |

Детально
Комплекс палаців резиденції складається з трьох монументальних споруд-корпусів: головного, духовної семінарії разом із церквою Трьох Святителів, пресвітерія.
У головному корпусі (нині центральний V корпус, у якому розміщені ректорат і факультет іноземних мов) знаходився осідок митрополита з просторими апартаментами, де він працював і відпочивав, та розкішними залами, у яких він влаштовував аудієнцію для високих гостей і де відбувалися єпархіальні засідання. У куті лівого крила корпусу розмістилася домашня церква владики – каплиця Івана Сучавського, з якої власно і розпочалося будівництво всієї Резиденції.
Серед приміщень головного корпусу своє красою і величчю вражає Синодальна зала, одна з найгарніших в Європі. Вона була оздоблена мармуром (звідси її теперішня назва – Мармурова) і обставлена бічними галереями колон, на які спиралася декорована орнаментикою дерев’яна стеля. Враження неземної величі посилювали й коридори з мармуровою мозаїкою на підлозі та розмальованими стелями у формі куполів. На жаль, у 1944 р. Синодальна зала була пошкоджена пожежею. У вогнищі постраждали не лише інтер’єри, але й загинула синодальна бібліотека, що містила унікальні стародруки та архіви. Теперішній вигляд Мармурової зали – лише копія, створена реставраторами.
Проте пожежа змилостивилась над Залою засідань Священного синоду (теперішня Червона зала). Її інтер’єр зберігся у первісному вигляді. Стіни Червоної зали оздоблені китайським шовком, дерев’яна стеля декорована орнаментом, а підлога встелена паркетом з червоного бука, дуба та зеленої липи. На одній зі стін висять величезні венеціанські дзеркала. Створені за старовинною технологією вони нараховують аж п’ять шарів срібла.
Ліворуч від входу до Резиденції у теперішньому VI корпусі університету знаходилися два духовні навчальні заклади. Одним із них була духовна семінарія, створена у Чернівцях ще у 1828 р. Вона займала другий поверх будівлі, а перший поверх з ініціативи митрополита було передано під потреби греко-православного теологічного факультету щойно відкритого Чернівецького університету.
Підковоподібний семінарський корпус з трьох боків оточує церкву Трьох Святителів. Перший камінь у фундамент храму заклав владика Євген Гакман у квітні 1867 р. Над його інтер’єром працювало кілька фахівців високого рівня. Церкву розписував маляр-професор із Відня Карл Йобст. Його пензлю належать темперні розписи з біблійними сюжетами. Завдяки чудовій акустиці до храму залюбки приходили послухати службу чернівецькі шанувальники церковного співу, які нині знову отримали таку нагоду.
У 1993 р. після часів радянського атеїзму було відновлено теологічне відділення у складі філософсько-теологічного факультету Чернівецького університету, яке розмістилося на першому поверсі семінарського корпусу, а у церкві Трьох Святителів відродилися богослужіння, які так само проводять студенти-теологи та їхні духовні наставники-викладачі.
У корпусі, що праворуч від центрального входу (нині IV корпус університету, де тепер розміщений географічний факультет), знаходилися дяківська школа, архидієцезальний музей та фабрика свічок. Дах історичної будівлі пресвітерія, як і всієї Резиденції, вкритий орнаментованою черепицею на зразок буковинських народних візерунків. Посередині корпусу над головним входом височіє вежа з годинником та куполом, який по колу оздоблений зірками Давида. У такий спосіб увіковічнили пам’ять про грошову допомогу, надану буковинській православній митрополії єврейською громадою міста. Адже потрібну для будівництва Резиденції астрономічну суму – 1,8 млн. гульденів самі православні зібрати б не змогли.
За матеріалами http://www.trip.cv.ua
|