| Офіційна повна назва |
Успенський собор |
Успенський собор
Києво-Печерська Лавра |
Час заснування
|
1073 рік
|
Засновник
|
прп. Антоній
|
Приналежність
|
Українська Православна Церква Московського патріархату
|
| Унікальність |
один з перших за часом заснування монастирів на Русі. |
| Дресс-код |
- забороняється заходити в одязі, що залишає частини тіла оголеними (шорти, майки, короткі спідниці, тощо);
- жінкам в штанях та з непокритою головою. |
| Вартість входу / екскурсії |
Успенський собор знаходиться на території заповідника, вартість входу до якого 20 грн. в будні, 25 грн. у святкові дні.
Усі туристи і прочани у Дванадесяті свята й під час проведення Днів відкритих дверей до Всесвітнього Дня музеїв, Дня Києва, Дня Незалежності України, Дня знань
|
| Розклад Богослужінь |
Подивитися на сайті |
Місцезнаходження |
Київ, вул. І. Мазепи, 25, на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника |
| Як дістатись |
Від ст. м. «Арсенальна» – тролейбусом № 38, автобусом № 24, маршрутками № 106, 470, 520, 527.
Пішки «Арсенальної» вул. І. Мазепи (колишня вул. Січневого повстання).
Також до Лаври можна дійти від ст. м. "Печерська": від метро - по вул. Кутузова, з неї повернути на вул. Цитадельну, яка і приведе до Лаври. |
| Координати |
Успенський собор на карті |
Контакти, офіційний сайт |
Тел. 8 (044) 255-12-37
http://www.lavra.ua - сайт Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври
http://www.kplavra.kiev.ua - сайт Києво-Печерського заповідника |
|
Кам'яний Успенський собор було закладено в 1073 р. На території Заповідника знаходяться три пам'ятки архітектури давньоруського періоду: Успенський собор, Троїцька надбрамна церква та Спаський храм. Але всі вони дійшли до нашого часу в дуже зміненому вигляді. Власне, від Успенського собору — головного храму колишньої Києво-Печерської лаври — майже нічого не залишилися. Про архітектуру дерев'яних будов, джерела ніяких даних не дають. То був перший етап у спорудженні монастиря. Другий етап пов'язаний з розгортанням кам'яного будівництва. Першою відомою кам'яною спорудою на території Печерського монастиря була церква Успіння Богородиці. Про її побудову найдавніші письмові джерела повідомляють таке: «Заснована ж ця божественна церква богородична року 6581 (1073 рік)». У липні 1077 року будівельні роботи були закінчені. Художнє оформлення інтер'єра виконувалось значно пізніше. В рік столітнього ювілею запровадження християнства на Русі (1089) церква була освячена і стала діючим храмом. Успенський собор належить до споруд хрестовокупольного типу, його план має форму трохи видовженого й орієнтованого від сходу на захід прямокутника (32,4 X X 21,6 м).
Основним будівельним матеріалом Успенського собору була тонка плескувата цегла — плінфа та дике каміння. В образі Успенського собору Києво-Печерського монастиря склався новий тип храму на Русі, що став зразком для побудови аналогічних культових споруд у багатьох містах Русі. Літописець свідчить, що князь Володимир Мономах за зразком «тієї церкви Печерської» побудував храм у Ростові, а його син Георгій — в Суздалі. У Києві за зразком Печерського храму побудовано собор Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Успенський собор неодноразово ремонтувався і перебуовувався. У 1230 році собор уперше зазнав серйозних пошкоджень від землетрусу. Незабаром він був відбудований. Та не встиг вистоятися після ремонту, як монголо-татари обрушили на його стіни свої тарани і завдали споруді величезних пошкоджень. У 1470 році на кошти київського князя Симеона Олельковича Успенський собор реставрувався, мабуть, після нападу кримських татар 1416 року. Внаслідок частих поховань Успенський собор уже в першій половині XVI ст. виявився заставленим гробницями так густо, що дальші поховання в ньому стали неможливі. Тоді поховання почали робити під стінами собору, в склепах, над якими з часом виростали кам'яні каплиці.
Значних змін зазнає архітектура храму в кінці XVII — на початку XVIII ст. Тепер його увінчують сім грушовидних позолочених бань: три з них розташовані по осі зі сходу на захід, а чотири — по кутах. Усі ці перебудови надали споруді стрімких форм з пишним декоративним оздобленням, властивим стилю українського бароко.
Пожежа, що виникла в будинку намісника 1718 року, знищила майже всі дерев'яні будівлі у верхній частині монастиря. Серед кам'яних споруд особливо тяжких пошкоджень зазнав Успенський собор. Від нього, власне, залишились тільки стіни та склепіння. Роботи по відновленню собору були розпочаті у 1722 році і велися сім років. Урочисте відкриття Успенського собору відбулося 5 серпня 1729 року. Після відбудови Успенського собору у 1729 році його архітектура залишається без істотних змін аж до 1941 року.
В такому вигляді Успенський собор зберігався до його знищення під час Великої Вітчизняної війни. 3 листопада 1941 р. Успенський собор було висаджено у повітря. В 1999 - 2000 рр. Успенський собор було відновлено.
|
|
 |
Рештки руїн Успенського собору
|
План-схема дзвіниці |
 |
3D модель Успенського собору
Успенський собор
|
Що подивитись 
