| Офіційна повна назва |
Ближні печери (також називають Антонієвими печерами) |
Ближні печери
Києво-Печерської Лаври |
Час заснування
|
приблизно 1051 рік
|
| Засновник |
прп. Антоній |
Приналежність
|
Українська Православна Церква Московського патріархату
|
| Унікальність |
• в печерах покояться мощі 73 святих (серед них засновник Лаври - прп. Антоній, відомий літописець - прп. Нестор, );
• в Ближніх печерах знаходиться 3 підземні церкви |
| Глибина / довжина |
• глибина залягання печер 10-15 м.
• довжина коридорів печер 383 метри (доступно для огляду 228 м.) |
| Дресс-код |
• забороняється заходити в одязі, що залишає частини тіла оголеними (шорти, майки, короткі спідниці, тощо);
• жінкам в штанях та з непокритою головою. |
| Вартість входу / екскурсії |
• для відвідин Ближніх печер варто лише купити свічку (вартість 2 грн)
Екскурсія до Ближніх печер:
• дорослі - 18 грн. (+ 2 грн. свічка)
• студенти - 14 грн. (+ 2 грн. свічка)
• діти - 8 грн. (+ 2 грн. свічка) |
| Розклад Богослужінь |
Подивитися на сайті |
Місцезнаходження |
Київ, вул. І. Мазепи, 25, на території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври |
| Як дістатись |
Від ст. м. «Арсенальна» – тролейбусом № 38, автобусом № 24, маршрутками № 106, 470, 520, 527.
Пішки «Арсенальної» вул. І. Мазепи (колишня вул. Січневого повстання).
Також до Лаври можна дійти від ст. м. "Печерська": від метро - по вул. Кутузова, з неї повернути на вул. Цитадельну, яка і приведе до Лаври. |
| Координати |
Ближні печери на карті |
Контакти, офіційний сайт |
Тел. (045) 254-33-90
http://www.lavra.ua - сайт Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври
http://www.kplavra.kiev.ua - сайт Києво-Печерського заповідника |
Історія Ближніх печер
Говорячи про історію лаврських печер, слід зауважити, що в місті та на його околицях археологи виявили чимало печер, подібних своєю будовою до лаврських. Всього в минулому столітті у Києві та на його околицях вздовж Дніпра від Межигір'я до Монастирки зафіксовано понад 45 печер.
Деякі вчені висловлюють думку, що і лаврські печери належать до далекого минулого. Який характер мали спочатку лаврські печери, ніяких даних немає. В наш час вони являють собою два самостійні, не пов'язані між собою лабіринти — Дальні і Ближні печери. Ближні печери, розташовані на південь від Дальніх і відділені від них глибоким ровом, мають три входи з Хрестовоздвиженської церкви.
З «Патерика» відомо, що в лаврських печерах до 1240 року були келії, церкви, трапезна і бокові ходи. Але з цих скупих описів важко уявити розміри і конфігурацію лабіринтів. Починаючи з XIV ст., лаврські печери привертають увагу мандрівників. Найцінніші відомості про печери XVI ст. залишив австрійський дипломат Е. Лясота. Він писав, що печери викопані у горі «в шарі чистої глини, направляючись в усі боки, з багатьма ходами, які бувають в ріст людський і вище, а іноді такі низькі, що треба нагинатися; проте, вони настільки широкі, що двоє можуть розійтися... Там багато ущелин або ходів, підкладених і підпертих деревом, без того вони провалилися б і зруйнувались. Вхід оброблено майже так, як це робиться при вході в рудники».
Порівнюючи всі відомі плани, можна побачити, що конфігурація печерних лабіринтів постійно змінювалась, ускладнювалась, кількість коридорів, проміжних ходів та різних приміщень збільшувалась. Щоб розмістити нові гробниці з останками «святих», у коридорах викопувалися додаткові ніші, відновлювались покинуті ділянки. Будувалися також підземні приміщення, зокрема Варлаамівська церква на Ближніх печерах (1691) тощо.
Лабіринти Ближніх печер — це складна підземна система вузьких коридорів та інших підземних споруд. Висота більшості печерних коридорів 2—2,5 м, ширина 1—1,5 м. Стіни і стелі Ближніх печер у багатьох місцях обкладені цеглою, поштукатурені і пофарбовані. Вздовж коридорів зроблені аркасолії (ніші), заглиблені в стіни на 0,5 м, що мають довжину близько 2 м та висоту 1 м. Зверху вони закінчуються склепіннями, а лежаки для мощей облицьовані цеглою або кахлями. Крім аркасолій, у стінах коридорів зроблені склепінчасті ніші для поховань.
Під час археологічних досліджень у лабіринтах відкрито багато великих крипт (порожнин), завалених людськими кістяками. На плані Ближніх печер 1744 року позначена крипта з таким написом: «Кістки простих людей покладені після розорення Києва царем Батиєм».
У печерних коридорах екскурсанти звертають увагу на віконця круглої та квадратної форми в товщі стін. Монастир видавав їх за вікна келій так званих затворників. Легенда про них створена авторами «Патерика» ще наприкінці XII ст. У ній розповідається, що деякі ченці усамітнювалися в келійках назавжди, а вхід до них замуровувався («затворявся»). їжу затворникам подавали через віконце. Після смерті їхні тіла начебто залишались у затворах недоторканими. Легенда про затворників особливо поширилася наприкінці XVIII ст. Археологічні розкопки 1934, 1937, 1968 та 1978 рр. показали, що в ряді випадків за віконцями або зовсім немає келій, або віконця вставлені в ніші для поховань.
Найбільшими спорудами в печерах є церкви і трапезні. Келії та церкви були тут ще до монголо-татарської навали, про що свідчить літопис від 1051 р. В Ближніх печерах є нині три церкви. Кожна з них у плані наближається до прямокутника. Стеля склепінчастої форми досягає висоти 2 м.
Загальна довжина коридорів Ближніх печер, доступних для огляду, становить 228 м. Підлога вимощена в 60-х роках XVIII ст. чавунними плитами. На відстані 7,2 м від середнього входу є дві келії, де, як видно з пояснювальних написів на планах 1795 року, «поставлені стовпи з ланцюгами для закріплення на ланцюзі божевільних». Тут нерідко ув'язнював політично неблагонадійних людей.
У Ближніх печерах збереглися до нашого часу Введенська, Антоніївська та Варлаамівська церкви. Всі вони мають мідні позолочені іконостаси виконані у 1814— 1819 рр. У церквах Ближніх печер стелі підтримуються двома мармуровими колонами, що були перенесені сюди з Успенського собору в XVII ст. Недалеко від Антоніївської церкви розташована двокімнатна келія, де, за монастирською легендою, жив засновник монастиря Антоній. |
|
|
|
|
|
План-схема Ближніх печер Києво-Печерської Лаври
|
Що подивитись 
