| Офіційна повна назва |
Дальні печери (також називають Варязькими печерами) |
Дальні печери
Києво-Печерської Лаври |
Час заснування
|
приблизно 1051 рік
|
| Засновник |
прп. Антоній |
Приналежність
|
Українська Православна Церква Московського патріархату
|
| Унікальність |
• в печерах покояться мощі 49 святих;
• в Дальніх печерах знаходиться 3 підземні церкви |
| Глибина / довжина |
• глибина залягання печер 15-20 м.
• довжина коридорів печер 293 метри (без Варязьких печер, які мають довжину понад 100 м.) |
| Дресс-код |
• забороняється заходити в одязі, що залишає частини тіла оголеними (шорти, майки, короткі спідниці, тощо);
• жінкам в штанях та з непокритою головою. |
| Вартість входу / екскурсії |
• для відвідин Дальніх печер варто лише купити свічку (вартість 2 грн)
Екскурсія до Ближніх печер:
• дорослі - 18 грн. (+ 2 грн. свічка)
• студенти - 14 грн. (+ 2 грн. свічка)
• діти - 8 грн. (+ 2 грн. свічка) |
| Розклад Богослужінь |
Подивитися на сайті |
Місцезнаходження |
Київ, вул. І. Мазепи, 25, на території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври |
| Як дістатись |
Від ст. м. «Арсенальна» – тролейбусом № 38, автобусом № 24, маршрутками № 106, 470, 520, 527.
Пішки «Арсенальної» вул. І. Мазепи (колишня вул. Січневого повстання).
Також до Лаври можна дійти від ст. м. "Печерська": від метро - по вул. Кутузова, з неї повернути на вул. Цитадельну, яка і приведе до Лаври. |
| Координати |
Дальні печери на карті |
Контакти, офіційний сайт |
Тел. (045) 254-33-90
http://www.lavra.ua - сайт Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври
http://www.kplavra.kiev.ua - сайт Києво-Печерського заповідника |
Історія Дальніх печер
Говорячи про історію лаврських печер, слід зауважити, що в місті та на його околицях археологи виявили чимало печер, подібних своєю будовою до лаврських. Всього в минулому столітті у Києві та на його околицях вздовж Дніпра від Межигір'я до Монастирки зафіксовано понад 45 печер.
Деякі вчені висловлюють думку, що і лаврські печери належать до далекого минулого. Який характер мали спочатку лаврські печери, ніяких даних немає. В наш час вони являють собою два самостійні, не пов'язані між собою лабіринти — Дальні і Ближні печери.
Вірогідно, що Дальні печери в ті далекі часи називались Варязькими печерами, бо назва «Дальні печери» могла виникнути після того, як центр монастиря перемістився до Берестовського палацу. Лабіринт, розташований ближче до Успенського собору, став називатися Ближніми печерами, а той, що далі,— відповідно Дальніми. Назва «Варязькі печери» походить, мабуть, від того, що| ними могли користуватися варяги ще тоді, коли по Дніпру пролягав торговий шлях «із варяг у греки». Назва «Варязька» залишилася за однією з Дальніх печер.
З «Патерика» відомо, що в лаврських печерах до 1240 року були келії, церкви, трапезна і бокові ходи. Але з цих скупих описів важко уявити розміри і конфігурацію лабіринтів. Деяке уявлення про первісний вигляд печер дають Дальні печери. Вхід до цього лабіринту був з боку Дніпра.
Починаючи з XIV ст., лаврські печери привертають увагу мандрівників. Найцінніші відомості про печери XVI ст. залишив австрійський дипломат Е. Лясота. Він писав, що печери викопані у горі «в шарі чистої глини, направляючись в усі боки, з багатьма ходами, які бувають в ріст людський і вище, а іноді такі низькі, що треба нагинатися; проте, вони настільки широкі, що двоє можуть розійтися... Там багато ущелин або ходів, підкладених і підпертих деревом, без того вони провалилися б і зруйнувались. Вхід оброблено майже так, як це робиться при вході в рудники».
Дальні печери — це складна підземна система вузьких коридорів та інших підземних споруд. Висота більшості печерних коридорів 2—2,5 м, ширина 1—1,5 м. Лише деякі відгалуження у Дальніх печерах мають до 0,5 м. Стіни і стелі Дальніх печер у багатьох місцях обкладені цеглою, поштукатурені і пофарбовані.
Вздовж коридорів зроблені аркасолії (ніші), заглиблені в стіни на 0,5 м, що мають довжину близько 2 м та висоту 1 м. Зверху вони закінчуються склепіннями, а лежаки для мощей облицьовані цеглою або кахлями. Крім аркасолій, у стінах коридорів зроблені склепінчасті ніші для поховань. Під час археологічних досліджень у лабіринтах відкрито багато великих крипт (порожнин), завалених людськими кістяками. У так званому затворі Діонісія в Дальніх печерах при розкритті цегляної кладки виявилася крипта, в якій налічувалося 37 поховань.
Найбільшими спорудами в печерах є церкви і трапезні. Келії та церкви були тут ще до монголо-татарської навали, про що свідчить літопис від 1051 р. В Дальніх печерах є три церкви. Кожна з них у плані наближається до прямокутника. Стеля склепінчастої форми досягає висоти 2 м.
Лабіринт Дальніх печер дуже розтягнутий вздовж придніпровських схилів, його начебто розділено на три самостійні сектори, зв'язані між собою лише переходами. У північному секторі зосереджені найбільші споруди. До нього безпосередньо примикає нині діючий вихід з печер. Тут розташовані дві церкви — Різдва Богородиці та Феодосіївська, відомі з найдавніших джерел. Феодосіївська церква — найбільша печерна споруда. Висота її стелі понад 3 м, підлога викладена чавунними плитами. В середньому секторі Дальніх печер розташована третя церква — Благовіщенська. Деякі дослідники вважають її найдавнішою в печерах, вперше про неї згадується у праці Кальнофойського. З півдня до церкви примикає довгий коридор, замкнутий у безформну петлю. У західній її частині — вхід до Варязької печери. Вона складається з довгого, понад 100 м, підземного коридору з п'ятьма відгалуженнями, однієї двокімнатної келії і трьох ніш. Загальна довжина коридорів Дальніх печер близько 300 м. Підлоги всіх церков і коридорів, крім Варязької печери, вимощені 1826 року чавунними плитами.
Дальні печери перебувають у значно складніших геологічних умовах, ніж Ближні, і тому завжди завдавали монастирю чимало турбот. Ще в 50-х роках XVIII ст. для запобігання обвалам вздовж схилів Дніпра були збудовані цегляні стіни. Розроблено також дренажну систему для відведення ґрунтових вод. Роль дренажів відігравали також колодязі Антонія й Феодосія. |
|
|
|
|
|
План-схема Ближніх печер Києво-Печерської Лаври
|
Що подивитись 
