This is Ukraine - Путеводитель по Украине

  Коротко

Офіційна назва	Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра
Час заснування	1051 рік
Засновник	монах Антоній
Приналежність	Українська Православна Церква Московського патріархату
Унікальність	один з перших по часу заснування монастирів на Русі.
Варто звернути увагу	Ближні та Дальні печери в яких покояться мощі святих угодників (серед них легендарні Нестор Літописец та Ілья Муромець )
Розклад Богослужінь	Подивитися на сайті
Місцезнаходження	Київ, вул. І. Мазепи, 25, на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника
Як дістатись	Від ст. м. «Арсенальна» – тролейбусом № 38, автобусом № 24, маршрутками № 106, 470, 520, 527. Пішки «Арсенальної» вул. І. Мазепи (колишня вул. Січневого повстання). Також до Лаври можна дійти від ст. м. "Печерська": від метро - по вул. Кутузова, з неї повернути на вул. Цитадельну, яка і приведе до Лаври.
Координати	Подивитися на карті
Контакти, офіційний сайт	Тел. 8 (044) 255-12-37 http://www.lavra.ua

 Детально

Києво-Печерська Лавра є унікальним і одним з найбільших чарівних місць. Києво-Печерська лавра - це видатний пам'ятник не тільки слов'янської, але й загальносвітової культури, яка входить до "Списку Всесвітньої Культурної Спадщини ЮНЕСКО".

Поява Києво-Печерського монастиря обумовлена політичними, економічними, соціальними та культурними наслідками хрещення Київської Русі у 988-989 рр. У "Повісті минулих літ", автором якої є інок Печерської обителі Нестор, сказано, що у 1051 р. подвижник Антоній заснував у печері монастир. Повернувшись із Святого Афону, Антоній довго ходив по монастирях рідної землі, та не знайшов для душі своєї гідного місця, тому вирішив усамітнитися у давній печері неподалік від княжого села Берестове. Аскетичний спосіб життя Антонія уславив його по всій Русі. Коло нього почали збиратися однодумці, яких Антоній і постригав в іноки. Коли кількість братії досягла 12 осіб, прп. Антоній поставив ігуменом Варлаама, а сам у 1062 р. переселився на сусідній пагорб і викопав там нову печеру. Так виникли печери, пізніше названі Ближніми і Дальніми. Коли число братії зросло до 100, князь Ізяслав, на прохання прп. Антонія, подарував ченцям гору над печерами, де було побудовано першу дерев'яну церкву. Так був створений монастир. Печери ж перетворилися на місце поховання.

Влада прихильно ставилася до монастиря. Князі та бояри підтримували монахів, дарували їм золото, срібло, землю з підданими селянами, різні угіддя. На території Лаври в ХІ ст. тут зародилося літописання. Монастир мав значну книгозбірню, розвивалось образотворче мистецтво. Чернець Аліпій, був першим іконописцем Київської Русі. На початку ХІІ ст. в Лаврі заснували першу лікарню Київської Русі. В 1073 р. в було закладено кам'яний Успенський собор. Печерський монастир став центром підготовки православного духівництва. Багато печерських ченців ставали місіонерами й вирушали проповідувати християнство. У 1106-1108 рр. була споруджена Троїцька надбрамна церква. У 1108 р. завершилось будівництво кам'яної трапезної. Наприкінці ХІІ ст. навколо монастиря зведено кам'яний мур. Поруч з монастирем, у заміській резиденції князя Володимира у селі Берестовому, на початку ХІІ ст. було побудовано церкву Спаса. У середині ХІІ ст. Києво-Печерський монастир домігся виходу з-під опіки Константинопольського патріарха. Син великого київського князя Юрія Долгорукого Андрій Боголюбський у 1159 р. надав Печерському монастирю титул "лавра"

У 1240 р. місто Київ було зруйноване й пограбоване полчищами степових кочовиків, що завдало великої шкоди і призвело до зупинки церковного будівництва, іконописання та занепаду традицій багатьох ремесел. У ІІ половині ХІV ст. українські землі перейшли під владу князівства Литовського, а згодом шляхетської Польщі. Довги роки йшла боротьбі проти насаджування католицизму й унії . Видатне місце в історії монастиря посідає архімандрит, а згодом Київський митрополит Петро Могила – активний церковний діяч, який боровся за зміцнення позицій православної церкви. В роки боротьби українського народу за національне визволення у 1648-1654 рр. Києво-Печерський монастир неодноразово зазнавав нападів і руйнацій. Після переходу влади до царського уряду Московської держави почалось піднесення Лаври. Їй жалували грамоти, кошти, землі та маєтки.

Наприкінці XVII - початку XVIIІ століть. феодально-кріпосне господарство Лаври сягнуло найбільших розмірів. На той час у володінні монастиря було три міста, сім містечок, 120 сіл і хуторів з 56-ти тисячами кріпаків. У вотчинах монастиря нараховувалось кілька сотень промислових підприємств і торговельних закладів. У XIX ст., як і раніше, Лавра проводила значні будівельні та ремонтно-реставраційні роботи. Наприкінці ХІХ ст. за проектом архітектора В.Ніколаєва побудовано Трапезну палату і церкву. 1873 року в Києві при Церковно-Археологічному товаристві було започатковано перший загальнодоступний музей міста - Церковно-Археологічний, унікальна колекція якого налічувала понад 30 тисяч експонатів. Метою його створення було визначено захист та зібрання церковних старожитностей, а також вивчення церковної історії. За своїми організаційними принципами музей був закладом цивільим, діяв на громадських засадах та існував на добровільні пожертви.

Після жовтневих подій 1917 року для Києво-Печерської лаври почалися дуже важкі в її історії часи. Згідно декрету радянського уряду "Про відокремлення церкви від держави і школи від церкви" (23.01.1918 р.) усе майно церковних і релігійних товариств було проголошено надбанням народу. Почалися гоніння на церкву з боку держави та войовничих атеїстів. Духовні та матеріальні цінності Лаври опинилися під загрозою. Тільки за період з 1919 по 1922 рік у Лаврі було вилучено коштовностей на суму понад 164 657 крб. золотом. 26 травня 1922 р. на засіданні Київського комітету з охорони пам'яток мистецтва було прийнято постанову "Про організацію Музею культів і побуту". Організаторами його стали відомі українські вчені: Ф.М.Морозов, Ф.І.Шміт, Ф.Л.Ернст та інші. Створення на території Лаври музейного закладу уберігло монастир від руйнацій. Діяльність Церковно-Археологічного музею та "Музею культів і побуту" є невід'ємною частиною передісторії Заповідника. На 1925 р. київський "Музей культів та побуту" став одним із провідних в Україні. Його фонди налічували 82 тисячі експонатів і складалися з восьми відділів: металу, станкового живопису, тканин та шитва, нумізматики, культів, історії Лаври, манускриптів та друкарства.

29 вересня 1926 р. ВУЦВК і Рада народних комісарів УРСР прийняли постанову "Про визнання колишньої Києво-Печерської лаври історико-культурним державним заповідником і перетворення її на Всеукраїнське музейне містечко". Сам же монастир був закритий, ченців виселили, релігійне життя припинилося. Великого лиха і руйнації завдала Велика Вітчизняна війна. 3 листопада 1941 р. було висаджено у повітря Успенський собор. Потужній вибух викликав тріщини у фундаменті споруд. У листопаді 1943 р., після звільнення міста, Києво-Печерський заповідник відновив свою діяльність. Після війни, протягом 1960-1980-х років, йшли відновлювальні та ремонтно-реставраційні роботи. У 1970-1990-х роках Інститутом археології АН України на території Заповідника та в печерах проводилися археологічні розкопки и наймасштабнішими дослідженнями лаврських печер. Учені відкрили невідомі ходи й різні приміщення, виявили велику кількість написів на стінах, фрагменти настінного живопису, а також різноманітний археологічний матеріал. У червні 1988 р., у зв'язку із святкуванням 1000-річчя хрещення України-Русі, Рада Міністрів України прийняла постанову, згідно з якою новоствореній печерській релігійній громаді було передано територію Дальніх печер з усіма будівлями та печерним лабіринтом. Сьогодні Національний Києво-Печерський історико-культурний Заповідник - найбільший музейний комплекс України, де зосереджено 144 споруди, 122 з яких - пам'ятки історії і культури. Серед них - 2 унікальних підземних комплекси, храми, пам'ятки архітектури XI-XIX ст., виставкові приміщення. Заповідник користується великим попитом серед туристів, особливо популярні - тури вихідного дня.

  Схема
 

   Схема ближніх печер
 

  Схема дальних печер
  

3D модель

Успенський собор

Дзвінниця

Троїцька надвратна церква

Трапезна церква