This is Ukraine - Путеводитель по Украине

Борисоглібський собор – усипальниця князів роду Давидовичів. Собор є зразком чернігівської архітектурної школи ХІІ ст. Хрестовокупольний, шестистовпний, увінчаний однією банею (висота 25 м). Він будувався як храм-усипальниця,тому в північній і південній стінах собору зроблені глибокі ніші-аркасолії для гробниць. Поховання, напевно , робили і у галереях-прибудовах, які  не збереглися (їх залишки виведено на поверхні грунту), і під підлогою бічних нав собору.

Собор справляє враження міці, нерухомості та спокою. Йому притаманні і надзвичайна досконалість цегляного мурування, висока якість цегли-плінфи, витончене і цікаве різьблення білокам´яних капітелей на півколонах фасадів. Застосування в оздобленні фасадів деталей з вапняку, прикрашених рельєфними орнаментами так званого “звіриного стилю”, що йде від поганських часів, де рослинні орнаменти поєднуються в казкове мереживо з фантастичними птахами, звірями-грифонами, є характерною рисою саме чернігівської архітектури ХІІст.

Дослідженнями встановлено, що собор побудований на місці більш давньої споруди ХІ сторіччя, від якої виявлено залишки нижньої частини стін та фундаменти.Відносно цих залишків, існує припущення, що то міг бути двокамерний князівський терем або ж більш давній (ніж існуючий Борисоглібський собор) храм.

За час існування Борисоглібський собор неодноразово зазнав пошкоджень і перебудов, і кожного разу його архітектура набувала нових рис. На початку ХVІІ ст. під час польскої інтервенції собор було перебудовано у домініканський костел. Потім до західного фасаду прибудовано восьмигранну в плані ротонду-притвор у стилі українського бароко ХVІІ ст. Значними були перебудови ХІХ сторіччя, коли собор значно розширили на схід за рахунок нової апсиди для вівтаря.Пам´ятка зазнала значних руйнувань протягом 1941-43 рр. під час ІІ світової війни.

Новим етапом життя став період після ІІ світової війни, коли в 1952-58 рр. за проектом архітектора М.В.Холостенка його відновлено у гаданому первісному вигляді. До наших днів майже не збереглися фрескові композиції, які вкривали стіни і склепіння, та портали входів у собор. Лише всередині на відкосі вікна північної стіни над порталом ледь проглядається геометричний орнамент фрески.

Окрасою експозиції собору є срібні з позолотою царські врата, масою близько 56кг. Вони були виготовлені на початку ХVІІІ ст. за наказом гетьмана І.С.Мазепи, в майстерні Пилипа Якоба Дрентветта з міста Аусбурга (згідно клейма на металі врат).фрагмент царських врат Борисоглібського собору.

На  щастя, до нас, вони дійшли неушкодженими, а сам бароковий іконостас собору загинув. В соборі відновлена давня підлога з шиферних плит, а в підкупольному квадраті реконструйований омфалій – підлога, інкрустована різнокольоровою смальтою. В північній наві можна побачити розкопані підмурки споруди ХІ ст., що була на цьому місці до побудови собору.

В ХVІІ ст. в Борисоглібському соборі були поховані видатні православні ієрархи: Лазар Баранович, св.Феодосій Углицький, Амвросій Дубневич та Феофіл Ігнатович.