Rambler's Top100
Головна Що подивитись Фортеці Тараканівський форт
Тараканівський форт Друк

Коротко

Офіційна назва
 

Тараканівський форт

Тараканіський форт

 

Час заснування
 

Тараканівський форт зведено на російсько-австрійському кордоні в 1890 р. за наказом царя Олександра III для захисту львівської залізниці..

Унікальність

Унікальна  за плануванням і розташуванням оборонна споруда в Україні

Сучасний стан

Зараз форт знаходиться в покинутому стані і поступово руйнується
Графік роботи
 

Вхід вільний

   

Вартість входу / екскурсії

Вхід вільний

Місце знаходження
 

Україна, Рівенська обл., Дубенський р-н, с. Тараканів

Як дістатись





 

Громадським транспортом:

З Києва найзручніше їхати маршруткою із залізничного вокзалу (відправлення від Макдональдса). Середня вартість проїзду з Києва до Дубна – 65-75 грн. З Києва до Рівного 55-65 грн. Час в дорозі - 5,5 - 6 годин. 
З м. Дубно - на таксі.

Власним транспортом:

Форт знаходиться на трасі Київ-Львів-Ужгород (М06). За с. Тараканів (перший населений пункт по окружній дорозі м. Дубно) поворот ліворуч на грунтову дорогу. Далі - прямо 300 м. 

Прокласти маршрут до Тараканівського форту

Координати 
 

50°21'46.44''N, 25°42'56.52''E

 Детально

Після чергового третього поділу Польщі наприкінці XVIII ст. по лінії Збараж-Броди-Берестечко-Сокаль пройшов кордон між Російською та Австро-Угорською імперіями. В середині ХІХ ст. царський уряд приймає рішення для оборони своїх західних рубежів, розпочати будівництво системи оборонних укріплень. На початку 1870-х років військовий департамент підготував план створення низки фортів вздовж всього західного кордону імперії Романових. Але збудований був лише один – Дубенський форт «Застава», більше відомий зараз під назвою «Тараканівський».
В принципі форт моральна застарів, як військовий об’єкт, ще до повного завершення будівництва - артилерія не стояла на місці. Крім того дуже невдало був використаний рельєф місцевості. Місцеві пагорби, ліси та болота дозволяли або непомітно обійти Дубенський форт, або обстрілювати його скільки знадобиться з закритих позицій і гарнізон укріплення навіть не зміг би ефективно відповісти.
З появою в другій половині 80-х років ХІХ ст. фугасних бомб форт укріпили бетоном і залізобетоном, а в 1890-х роках він вже мав бетонні фортифікаційні тюфяки, траверси, стіни. Але це мало посилило його військову потужність і стратегічне значення.

 
Укріплення було огороджене земляними валами та ровом. Довжина рову з кожної з чотирьох сторін форту складає 230 м.

 
Стіни рову міцно укріплені кладкою з бетону й цегли. Якщо користуватись фортифікаційною термінологією, то ці стіни правильно називати ескарповою і контрескарповою стінами. Саме ескарпи зустрічали Вас при в’їзді.
На другому земляному валу збудовані бетонні майданчики для артилерійського і кулеметного озброєння.
В центральній частині форту зведена чотирикутна трапецієвидна двоповерхова казарма, до якої ведуть чотири підземні ходи, прокладені під другим земляним валом зі сторони рову.

 
Форт мав численний гарнізон, був оснащениий телеграфним зв’язком, мав на озброєнні далекобійні гармати великого калібру. Мав і був…

 
Декілька державних та відомчих ревізій визнавали факти зловживань, корупції й т.п., а одного з його проектантів (інженер-полковник Борисова) навіть притягали до судової відповідальності, але… Але форт був збудований і військові його просто були змушені використовувати й експлуатувати.
До речі, в 1912 році в складі військово-інженерної інспекції військ південно-західного військового округу форт відвідав військовий інженер Д.М. Карбишев, той самий генерал Карбишев що героїчно загинув в німецькому полоні вже під час Другої світової.

 
Перші випробування для форту припадають на роки Першої світової війни. При відступі частин південно-західного фронту російської армії форт здали без бою й він залишився не ушкодженим. А от влітку 1916 року, коли під час Брусиловського прориву російські частини вибивали з цих укріплень частини 4-ої австрійської армії, сталися й перші бої за Дубенський форт ну й звичайно ж перші руйнування Тараканівської фортеці. В тих боях загинуло близько 200 австрійських солдатів, які поховані біля форту.

 
В 1920 році війська Будьонного не змогли сходу вибити поляків з форту.
Під час Другої світової війни бої за форт не велися ні під час відступу радянських військ, ні під час їх наступу.
Форт повністю втратив своє військове значення й поступово руйнувався.

 
В 1965 році Міністерство торгівлі УССР зробило спробу обладнати на базі форту склад консервованої продукції. Були проведені роботи з розчистки казематів, виготовлені стелажі, двері, проведено освітлення, але надмірна вологість і випаровування не дали можливості зберігати продукти.
Штаб Прикарпатського військового округу також зробив спробу обладнати склад тут автотракторних запчастин. Були проведені трудомісткі підготовчі роботи, але від ідеї відмовилися з тієї ж причини.

 
Зараз форт представлений самому собі. Місцеві жителі приїджають на шашлики, дітлахи катаються по галереях форту на велосипедах і лише зрідка туристи звертають з траси щоби захоплено ойкнути при вигляді потужних стін, довжелезних галерей та темних казематів Тараканівського форту.

 
Матеріал взято з http://mskifa.narod.ru/pu22.html
Тараканівський форт
Тараканівський форт
Тараканівський форт
Тараканівський форт
Тараканівський форт
Тараканівський форт

 

Схема

Схеми Тараканівського форту ви можете подивись на цьому форумі.

Фото
DSC_4029DSC_4030DSC_4032DSC_4034DSC_4041DSC_4042DSC_4044DSC_4046DSC_4049DSC_4052DSC_4073DSC_4076DSC_4088


 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Якщо ви знайшли помилку, або інформація на сайті неточна- натисніть 'Ctrl'+'Enter' або 'Shift'+'Enter' та виправте неточність. Дякуємо!
Ми в facebook Ми Вконтакті Живий журнал RSS

Незабаром
День Києва 2012
День Києва 2012

  м. Київ
24 - 27 травня

ARSENALE 2012
ARSENALE 2012

м. Київ
  з 24 травня

Сталева ліга 2012
Сталева ліга

  Білгород-Дн.
  26 - 27 травня
Київський Фестиваль Вогню 2012
Фестиваль Вогню

м. Київ
  25 - 27 травня

Romantik. Chernihiv Fest
Romantik

  м. Чернігів
  25 - 27 травня

Знаєш про цікаву
подію чи фестиваль?
Напиши про це нам!

fest[вушко]thisisukraine.org