This is Ukraine - Путеводитель по Украине

  Коротко

 Детально

Залишки укріплень займають північний схил Фортечної гори, що з півдня стрімко на 150 м піднімається над морем. Появу перших укріплень тут пов'язують з греками, які в 212 р. н. є. заснували м. Сугдею (грецька назва Судака). З VI ст. візантійці, що утвердилися на причорноморських землях, перебудовують раніше зведені укріплення і зводять нові. У VIII ст. їхню діяльність призупиняють хазари. І тільки у X ст. візантійці знову повертають собі володіння в Криму. З 1204 р. майже півтора століття з невеликою перервою в Судаку господарюють венеціанці, доки їх у 1365 р. не витіснили генуезці, які зміцнили і розбудували укріплення.

Використовуючи оборонні мури венеціанців, протягом 1371-1409 pp. генуезці створили довершену фортифікаційну систему Солдайї (італійська назва Судака) з двох поясів оборони - верхнього і нижнього.

Верхній пояс складався з оборонних мурів з чотирма баштами (Георгіївська, Безіменна, Верхня, Дозорна) та Консульського замку Нижній ярус відносно головної брами поєднував дві оборонні ділянки укріплення - північно-східну та північно-західну. Між ними розміщувалася головна брама з передмостовим укріпленням, фланкована з західного боку баштою Якобо Торселло, а зі сходу -баштою Бернабо ді Франкі ді Пагано, які були поєднані між собою стіною. Над брамою в стіні збереглася вмурована плита з написом дати її спорудження - 1389 рік. Окрім згаданих башт, у північно-східній ділянці укріплення нараховується ще сім башт: Безіменна, Пасквале Джу-діче, Півкругла, Лукіні де Фліско Лавані, Коррадо Чікало, Безіменна і ще одна Безіменна. А в північно-західній частині оборонного відгалуження, у напрямку від головної брами знаходяться п'ять башт: Зруйнована, Джіованні Ма-ріоне, Гварко Румбальдо, Зруйнована і Башта Наріжна. Більшість башт названо іменами генуезьких консулів, під час правління яких зводили ці башти.

Після того Генуезька фортеця була захоплена турками у 1475 р. башти та оборонні мури не ремонтувалися, а з переходом у 1783 р. укріплення у власність Російської імперії фортеця почала занепадати.

В результаті реставраційних робіт що проводяться у фортеці з 70-х років минулого століття, вдалося зберегти деякі башти та фрагменти оборонних мурів. Краще збереглися у більш завершеному наближеному до первісних форм, вигляді споруди верхнього оборонного пояса, зокрема одна з основних його ланок - Консульський замок, зведений в XIV-XV ст. Він складається з чотирикутної в плані башти-донжона, Кутової башти та мурів між ними, що формують замкнений двір. На першому ярусі тут знаходилися приміщення господарського призначення та ємність для води; другий та третій яруси використовувалися як помешкання. Консульська башта завершується зубцями на подвійному аркатурному поясі. Боковим ходом вона пов'язана з Георгіївською баштою, яка практично збереглася у своїх первісних формах. Це двох'ярусна тристінна споруда, увінчана зубцями. У стінах башти влаштовано два яруси щілиноподібних бійниць.

На найвищій позначці верхнього укріплення міститься зведена в Х-ХІІІ ст. Дозорна башта, яку ще називають Замком Святого Іллі. Майже чотирикутна в плані, башта збереглася лише на висоту близько 3 м. Раніше вона використовувалася для сторожі, а нині - як оглядовий майданчик. У нижньому оборонному поясі найбільш композиційно довершеним і наближеним до історичних форм є реставрований комплекс споруд головних воріт, що поєднує барбакан з воротами, ровом та звідним мостом, а також башти Якобо Торселло та Бернабо ді Франкі ді Пагано з порталом Баттісто ді Зоальйо між ними. Триярусна, в плані чотирикутна, відкритого типу башта Якобо Торселло завершується подвійним аркатурним поясом, утворюючи основу для машикулів. Згідно з геральдичною плитою, башту збудували в 1385 р. Башта Бернабо ді Франкі ді Пагано теж триярусна, чотирикутна в плані, відкритого типу, зведена в 1414 р. Між баштами знаходиться стіна-портал, названа Баттісто ді Зоальйо, з проїздом на осі.

Серед башт північно-західної ділянки нижнього оборонного поясу варті уваги башти Джіованні Маріоне та Гварко Румбальдо. Чотириярусна, прямокутна в плані, відкритого типу башта Джіованні Маріоне датується 1388 р. Четвертий ярус із бойовим ходом та зубчастим парапетом надбудовано в генуезький період. Від цієї башти відокремлено куртиною башту Гварко Румбальдо. Напис на геральдичній плиті засвідчує, що її звів консул Гварко Румбальдо в 1394 р. Це також триярусна, квадратна в плані, відкритого типу башта.

З башт північно-східної ділянки нижнього оборонного поясу краще збереглася триярусна, відкритого типу (тристінна) башта Пасквале Джудіче, споруджена 1392 р. Становлять певний інтерес і башти Півкругла (єдина в системі фортеці півкругла в плані) та Коррадо Чікало, яку було зведено в 1404 р.

З оборонних споруд портового укріплення, розташованих біля західного підніжжя Фортечної гори, збереглася триярусна, квадратна в плані башта Астагвера (Портова), споруджена в 1386 р.

Судацьке укріплення як за історико-культурною значущістю, так і за масштабністю фортифікаційної системи є унікальною пам'яткою оборонної архітектури Таврії X-XVIII ст.

Фото
 

  План

Схема Генуезької фортеці

Схема Генуезької фортеці