This is Ukraine - Путеводитель по Украине

Хотинська фортеця

Хотинська фортеця

Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у ІХ столітті князем Володимиром Святославичем як одне із порубіжних укріплень південного заходу Русі.

Унікальність

Одна з найкраще збережених фортець Європи XVI ст.

Сучасний стан

Червоні візерунки на стінах фортеці, над значенням яких і досі сперечаються вчені

Вартість входу / екскурсії














 

Вхідна плата на територію Хотинської фортеці:

- для дітей та студентів (при наявності студентського квитка) - 3 гривні;
- для дорослих - 6 гривень;
- для весільних груп - 30 гривень. 

Вартість екскурсії:

- учнівських груп в кількості до 30 чоловік - 30 гривень;
- студентських груп в кількості до 30 чоловік - 40 гривень;
- груп дорослих відвідувачів в кількості до 30 чоловік - 50 гривень;
- проведення екскурсій сторонніми екскурсоводами - 15 гривень.

Вартість квитка на фотозйомку - 2 гривні.
Вартість квитка на відеозйомку - 5 гривень.
 

Україна, Чернівецької обл., м. Хотин, вул. Свято-Покровська, 40А (північніа околиця міста, за два кілометри від центра).
 

Хотинська фортеця розташована за 69 км від Чернівців та за 22 км від Кам’янця-Подільського.
Із Хмельницького можна дістатися будь-яким автобусом в напрямку Чернівців, які досить часто курсують із автостанції № 1.
Інший варіант: доїхати до Кам’янць-Подільського автобусом чи поїздом, а звідти маршруткою на Хотин. Маршрутки відправляються на розі проспекту М. Грушевського і вул. князів Кореатовичів. Маршрутки відправляються кожні 15 - 20 хв. Час в дорозі 20 - 25 хв. Вартість 7 грн. В самому Хотині, від центру до фортеці йти близько 10 - 15 хв.

Прокласти маршрут до Хотинської фортеці
 

Хотинська фортеця на карті
координати 48°30' пн. ш.; 26°30' сх. д.

Хотинська Фортеця розташована в північній околиці міста, за два кілометри від його центра. Як тільки перейти оборонний рів і піднятися на земляний вал, фортечні укріплення відкриваються, як на долоні. Більш як на кілометр простяглися вони вздовж високого урвистого берега Дністра. Унизу на скелястому мисі, височить громада кам'яних стін. То кам'яна фортеця ХІІІ-ХVI століття. Земляний вал з бастіонами, який обмежує прямокутну в плані площу розміром 1200 х 250 метрів, збудований пізніше, на початку XVІII століття. Закріпачені селяни Хотинщини у 1718 році вирили широкі і глибокі рови, насипали високі вали, вимурували кам'яні стіни... На території нової фортеці розміщувались казарми, комендантський палац, майстерні, конюшні, лазні, складські та інші приміщення. Але від них майже нічого не збереглося. Залишилася лише кам'яна церква, що була збудована у 1835 році для російського гарнізону в теперішній час вона відреставрована і діє.

Хотинська фортеця є досить цікавою пам'яткою оборонної архітектури. Щоб відчути її красу і велич, радимо спуститися дорогою вимощеною кам'яними плитами, обійти фортецю навкруги, роздивитися барвисті орнаменти на оборонних стінах.

Суворий і грізний вигляд мають оборонні стіни фортеці - замка. Зовні їх прикрашають викладені з червоної цегли чотири смуги, кожна з яких складається з кількох квадратів, вписаних один в один, та розташованими над ними чотирма рядами ступінчастих! пірамід завершених хрестами.

Такі мотиви часто зустрічаються в Українському народному мистецтві, особливо на Поділлі. Завдяки орнаменту, стіни висота яких досягає 40 метрів справляють враження монолітних і надзвичайно могутніх.
На внутрішнє подвір'я замка проходимо по дерев'яному мосту, який відбудували у 1969 році. Раніше фортечне подвір'я складалося з двох , розділених кам'яною стіною частин. Більша за площею частина подвір'я з жилими будинками і колодязем по середині, була призначена для гарнізону фортеці, колодязь пробитий в скелі на глибину 65 метрів, діаметром 2,5 метра. Воду з нього брали за допомогою великого дерев'яного колеса.

Менша частина фортечного подвір'я між північною баштою і комендантським палацом призначалося для військово-феодальної знаті. Раніше навкруги неї була відкрита аркада-галерея, завдяки чому ця частина подвір'я мала затишний вигляд і була досить гарною. Стіни комендантського палацу вкриті суцільним килимом малюнка, який утворює шахове чергування червоних цеглин та білокам'яних блоків. Палац збудовано в другій половині XV століття. Під ним розташовані два величезні підвали, в яких раніше зберігалися зброя і провіант. Раніше фортечне подвір'я було густо забудоване. Від давніх житлових споруд, крім палацу, збереглися лише стіни двоповерхового будинку, що прилягає до східної оборонної стіни. В його підземеллях колись знаходилась тюрма, в яких було замучено багато людей.

У підземеллях замку мордували повстанців, а потім скидали їх живими з стін замку. На другому поверсі цього ж приміщення розташовувалась невелика замкова церква, що складалась з прямокутного нефу з півкруглою абсидою зі сходу та прямокутного бабинця з заходу. Вікна церкви одночасно були й бійницями. Майже всю західну стіну центрального приміщення займає величезний портал. На внутрішніх стінах церкви збереглися фрагменти фресок кінця XV, початок XVI століття, їх червоно-жовто-чорні орнаменти нагадують за малюнком, композицією і колоритом мотиви оздоб подільських писанок.

Піднявшись на бойовий майданчик оборонних стін, можна обійти по всьому периметру фортеці, познайомитись з конструктивними і архітектурними особливостями оборонної лінії.

Найбільша, північна башта, прямокутна в плані (21x18) метра. У ній три яруси бійниць для важкої артилерії. Кожна бійниця витесана з кам'яного блоку і має форму перевернутої замкової щілини. Зверху башти розміщується огороджений кам'яними зубцями бойовий майданчик. Він перекритий пірамідоподібним шатром. Башта була розрахована на самостійну оборону, як остання твердиня фортеці.

Вище фортечних стін, крім північної здіймається ще чотири башти: в’їзна, (надбрамна) східна, комендантська і південно-західна. В них також знаходилась важка артилерійська зброя. З башт є виходи на бойові майданчики, що проходять вздовж оборонної стіни шириною майже 5 метрів. З переднього боку замок захищають кам'яні зубці висотою З метра. Під час ворожого штурму на бойових майданчиках розміщувалися воїни і через щілини між зубцями стріляли, кидали, каміння, лили окріп та розтоплену смолу. Таким чином захищаючи вхід в фортецю. Завдяки цьому Хотинська фортеця була важкодоступною.