This is Ukraine - Путеводитель по Украине

  Коротко

Офіційна повна назва	Фортеця Чуфут-Кале
Час заснування / Засновники	Заснування укріплення датується VIII-IX ст. Хоча поява тут сталого візантійського поселення відноситься до V - VI ст.
Унікальність	"Печерне місто" Чуфут-Кале — найбільш збережена пам'ятка раннього і пізнього середньовіччя Криму. Воно знаходиться на висоті 558 метрів над рівнем моря на плато з неприступними урвищами. Чуфут-Кале абсолютно недоступна з північної, західної та південної сторін, вертикальні урвища сягають висоти 50-ти метрів. Здалеку здається, що будинки фортеці Чуфут-Кале "приліпились" прямо до скелі.
Варто звернути увагу	Особливої уваги вартий Ханськй палац, також варто зайти в Успенський печерний монастир і спуститись в прохолодний колодязь Тік-Кую.
Вартість входу/екскурсії	Вартість входу до фортеці Чуфут-Кале: Дорослий квиток - 30 грн. Дитячий квиток - 15 грн.
Місцезнаходження	2,5 км на Схід від м. Бахчисарай, АР Крим
Графік роботи	Час роботи: щоденно з 9:00-17:30 г.
Місцезнаходження	2,5 км на Схід від м. Бахчисарай, АР Крим
Контакти	Музей археології печерних міст (філіал Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника) 98405 м. Бахчисарай, вул.Річкова, 133 тел./ факс (06554) 4-28-81
Як дістатись	Громадським транспортом: Найзручніший маршрутом буде поїздка від Сімферополя до Бахчисарая електричкою або автобусом. В Бахчисараї міським автобусом № 2 доїхати до Старосілля. Далі півтора кілометри по ущелині Марьям-дере пішки. Власним тарнспортом Прокласти маршрут до фортеці Чуфут-Кале
Координати	44°44?27.7? п. ш. 33°55?28.08? в. д.

  Детально

Рештки давнього укріпленого міста розташовані на високому Кримському узгір'ї над скелястою ущелиною в кількох кілометрах від м. Бахчисарай.

Заснування укріплення датується VIII-IX ст. Від цього періоду збереглися фрагменти могутнього оборонного муру з двома баштами, що перетинав плато у напрямку північ -південь і захищав місто зі сходу. Глибокі урвища забезпечували його недоступність з півночі та півдня. Після тривалої облоги в 1299 р. місто-фортецю захопили монголо-татари. Вони назвали його Кирк-Кор, що означало "Сорок укріплень".

У ХІV ст східну частину плато почали заселяти караїми. Займаючись торгівлею та ремеслами, вони утворили в XV ст. торговельно-ремісниче поселення Кирк-Ера (Нове Місто) й оточили його зі сходу оборонним муром з баштами та в'їзною брамою. З боку поля перед оборонним муром у скелі було викопано сухий рів завглибшки близько 4 м. На території нового укріплення зведено кенасу та інші будівлі.

Водночас функціонувало й розбудовувалося старе укріплення фортеці Чуфут-Кале, тобто західна частина плато, в якому містилася резиденція кримських ханів. До початку VIII-XIV ст. тут було зведено південний мур з в'їзною брамою, мечеть, монетний двір, гробницю та інші споруди. Після перенесення резиденції кримських ханів у Бахчисарай караїми розселилися на всій території плато, а саме місто в другій половині XVII ст. стали називати Чуфут-Кале (Єврейська фортеця). Назва пов'язана з тим, що тюркомовні караїми дотримуються іудейського вірування. У XVI ст. в місті, за неточними даними, налічувалося близько 5000 мешканців.

З приєднанням Криму до Російської імперії (1783) фортеця втрачає своє оборонне значення, поступово безлюдніє і занепадає.

Нині фортеця Чуфут-Кале збереглась не повністю, проте від її укріплення залишилися фрагменти найбільш давнього середнього муру (X ст.) з рештками південної наріжної башти та в'їзної брами з півциркульним арочним завершенням.

Східна оборонна стіна завтовшки 1,5 м з трьома баштами збереглася на висоту 7 м і у верхній частині має бійниці. Зовні над аркою в'їзної брами, влаштованої в середній башті, вмуровано мармурову плиту з контурним зображенням герба міста караїмів.

Південний мур, зведений у XIV ст., являє собою коридор зигзагоподібної конфігурації в плані, утворений двома оборонними стінами, що збереглися на висоту близько 7 м.

У західній, або старій, частині фортеці Чуфут-Кале по коліях від коліс добре простежується планувальна мережа вулиць. У своїх первісних формах збереглися велика (XIV ст.) і мала (XVIII ст.) кенаси, гробниця "Дюрбе Джаніке-Ханим" (1437). У східній частині укріплення міститься садиба XVIII ст., що належала історику і археологу А. Фірковичу. Фортеця Чуфут-Кале є визначною пам'яткою оборонної архітектури та містобудування Таврії VIII-XVIII ст.

Фото