This is Ukraine - Путеводитель по Украине

Коротко

Офіційна назва	Офіційної назви камінь не має. Відповідно до різних легенд його називають "Чортів камінь", "Камінь-велет" і т.п.
Походження	складений сарматськими пiщаниками останець товтрової Гологорсько-Кременецької гряди
Розміри	висота -17 метрів ширина - 8-10 метрів Має прямовисні стіни
Призначення	За часів язичництва використовувася як капище чи жертовник.
Археологічні дані	Засвідчено існування на Камені в часи Галицько-Волинського князівства храму, який мав оборонний характер. Спочатку це було поганське капище Даждьбога, пізніше – православний монастир Преображення Господнього. Вруби та підкоси для дерев'яних конструкцій, зафіксовані по периметру каменя на різних висотах, сьогодні дають можливість гіпотетичного відтворення моделі двох'ярусної споруди (перший поверх - келії, другий — церква).
Варто звернути увагу	Поряд розташований Домініканський монастир-фортеця
Як дістатись	Власним транспортом Знаходиться за 129 км від Львова, за 59 км від Тернополя. Громадським транспортом: З другої автостанції Львова через кожні 30 хв. їде маршрутка на Броди і коштує 18 грн. (станом на липень 2009). А з Бродів до Підкаменя кожні 5-6 хв. ідуть маршрутки вартість яких 5-6 грн.   Розклади Розклад міжміських поїздів по станції Львів Розклад приміських поїздів по станції Львів Інформація про розклад руху поїздів по станції Броди

  Детально

Чортiв Камiнь, Камiнь-велет, або просто Камiнь — люди називають його по-рiзному, але завжди з повагою, нiби з великої лiтери. Важко пояснити, чому, але мовчазна харизма химерної 17-метрової скелi просто неймовiрна. Камiнь притягує i бентежить. Вiн панує у цих краях — недарма мiстечко назвали Пiдкамiнь, а на його гербi зобразили характерну срiблясту скелю та осяйне Всевидюче Око.

Мiстичний Камiнь концентрує навколо себе таємницi. Той, хто зважиться пiднятися на нього, скориставшись напiвстертими заглибинами-сходинками для рук i нiг, побачить загадковi нiшi чи то ями-могили завглибшки з пiвметра, одна з яких подвiйна. Можливо, вони походять ще з поганських часiв, коли Камiнь був капищем чи жертовником. А можливо, нiшi, як i вруби та пiдкоси, слiди яких знайденi по периметру скелi, використовувалися для крiплення дерев’яних конструкцiй. Найновiшi археолого-архiтектурнi дослiдження засвiдчують iснування на Каменi в часи Галицько-Волинського князiвства дерев’яного храму. Перший поверх двох’ярусної споруди займали келiї, а другий — церква. Влаштування християнських храмiв на мiсцi поганських капищ було явищем поширеним i цiлком логiчним. Крiм того, припускають, що наскельна церква-фортеця у Пiдкаменi була одним з оборонних пунктiв, влаштованих на важкодоступних вершинах (Холм, Львiв, Данилiв, Стiжок) князем Данилом Галицьким у XIII столiттi.

До того часу належать i двi печери у глибинi гори неподалiк вiд Каменя. Бiльша з них, у формi лiтери «Л», служила пiдземним храмом — збереглася видовбана у породi нiша-вiвтар. Менша правила за келiю. Про час i причину зникнення стародавньої обителi нiчого не вiдомо. До наших днiв дiйшли тiльки пiзнiшi поховання — Камiнь оточують козацькi хрести.

Магiя цього мiсця дiє навiть на особливо цинiчних геологiв. У довiднику містяться данi про те, що пам’ятка природи мiсцевого значення «Камiнь-велет» являє собою складений сарматськими пiщаниками останець товтрової Гологорсько-Кременецької гряди. I тут же, не втримавшись, автори наводять давнiй переказ про походження Велета. Кажуть, летiв понад землею нечистий, чинив прикрощi людям, насилав на них нещастя, засипав камiнням хлiбнi ниви. Багато каменiв накидав чорт довкола. Останнього готував, аби кляштор (монастир) придушити. Та заспiвали пiвнi, зiрвався камiнь iз чортового мiзинця та й лишився навiки стовпiти на високiй могилi.

За матеріалами http://intour.com.ua/n-11/p-8/atc-285/