|
Цей замок - один із найбільших і найдавніших в Україні. Побудований в основному останнім великим князем Галицько-Волинської Русі Дмитром-Любартом . У1340–1385 роках, замок, разом з примикаючим Окольним замком, служив столичною резиденцією уряду і глави держави. Саме роль останньої столиці Галицько-Волинської держави, cпадкоємиці Київської Русі, робить цей замок особливим. Свого часу його вважали фортифікаційною пам’яткою старовини Литви, Польщі і Росії. По смерті Вітовта польський король спробував оволодіти луцькою твердинею, а через неї і всією Волинню. Проте, в часи короткої, але жорстокої і кровопролитної Луцької війни 1431 року, страж Волині витримав понад місячну облогу й руйнівні штурми польського війська та відстояв незалежність краю.
Зміщений із великокнязівського столу в Литві, Свидригайло як альтернативу обрав Луцький замок, розбудувавши тут свою резиденцію автономної держави за литовським зразком. Впродовж багатьох століть тут діяв крайовий уряд і соборний крилос Луцько-Острозької єпископії, збиралися сейми і станові суди волинської шляхти. Знаменита замкова канцелярія створила і зберегла для України півтора мільйони документів з її історії. Через цю школу адміністративного управління пройшла плеяда визначних громадських і державних діячів, серед яких був і гетьман України Іван Виговський. Замок Любарта в Луцьку належить до нерегулярних баштово-стінового типу. Його планувальна конфігурація, наближена до трикутника з випуклими сторонами, визначається характером невисокого пагорба між річками Стир та Глушець.
До складу оборонного комплексу входять В'їзна, Стирова та Владича башти, оборонні мури, шляхетський та єпископський будинки. Муровані з цегли з забутованим вапняком, оборонні мури та башти в первісному вигляді були триярусними і завершувалися зубцями-мерлонами з вузькими щілиноподібними бійницями для стрільби з луків. Із появою вогнепальної зброї в XV—XVI ст. оборонні споруди зазнали модернізації. Проміжки між зубцями закладено, башти та мури підсилено та надбудовано.Стирова башта використовувалась замковою канцелярією і архівом, тож завдяки їй збережено півтора мільйони документів в так званих гродських книгах. Підвальний поверх вежі служив в’язницею для засуджених до страти. В ній провів останні дні свого життя поет і громадський діяч XVIІ – початку XVIІІ ст. Данило Братковський.
Однією з найдавніших споруд замку є в'їзна або надбрамна башта, майже квадратна в плані; п'ятиярусна, загальною висотою близько 27 м. Того часу її відділяв від міста глибокий рів та дерев'яний звідний міст. Пластичне трактування фасадів башти, її декор відображають характер перебудов і засвідчують архітектурно-стилістичні нашарування - від готичних до ренесансних.
Стирова башта розташована над р. Стир( звідси й назва). Інколи її називають ще Свидригайловою, адже будівництво споруди завершено за князя Свидригайла. Майже квадратна в плані, башта має чотири яруси й завершується фігурним аттиком. її загальна висота сягає 23 м. Назва Владичої башти походить від єпископського двору, розташованого поряд. Як і попередні башти, вона квадратна в плані, надбудована . На замковому подвір'ї, утвореному оборонними мурами заввишки близько 12-13 м та баштами, містяться так званий шляхетський будинок (XVIII ст.) та будинок єпископа (початок XIX ст.).
Храм Іоанна Богослова в центрі замкового подвір'я у 1766 р. розібрали. Вірогідно, будівництво храму і мурованого замку розпочали наприкінці XIII ст. і за князювання Любарта в основному завершили. Посередині замкового двору від давньоруських часів існувала соборна церква Івана Богослова. В ній поховані луцькі князі та єпископи, серед них і будівничий замку Дмитро-Любарт. Зараз над розкритими археологами мурами древньої святині, яка 600 років була духовною столицею східної Волині, споруджено павільйон, в якому планується створення музею. Луцький замок - унікальна пам'ятка оборонної архітектури Волині XIII—XVI ст.
|
 |
Що подивитись 
