Микулинецький замок впродовж століть був домінантою одного з найдавніших міст Тернопільщини - Микулин. Сучасний замок був заснований на місці колишньої дерев'яної фотреці. Із кінця ХVІ століття підвищується роль поселення в обороні навколишніх теренів від постійних нападів кримських татар.
У 1550 році за наказом тогочасної власниці Микулинець, Анни Йорданової, було збудовано нову фортецю. Замок знаходиться на вершині пагорба, оточеного з трьох боків водами річки Серет. Після спорудження замку, містечко і навколишні землі почали процвітати і збагачуватись. Замок забезпечував безпеку краю. Із 1595 року зростає статус микулинців і його замку. Цього ж року на основі наданого йому магдебурзького права воно стало містом-фортецею.
Замок витримав не одну облогу. Значних пошкоджень Микулинецький замок зазнав у Визвольній війні українського народу 1648-1657 рр. Але найбільшої шкоди Микулинецькому замку завдало військо Ібрагіма Шишмана у 1672 році. Облога фортеці тривала 15 діб допоки у Микулинцях закінчилося продовольчі запаси. Після тривалих переговорів з турками щодо припинення оборони, обіцяно волю полоненим, але Шишман не дотримав слова. Майже всіх воїнів знищили, а все населення забрали до ясиру. Із XVIII ст. замок починає занепадати та втрачає своє фортифікаційне значення. В цей час споруда належала відомому магнатському роду - Потоцьким, які почали використовувати Микулинецький замок за житловими потребами.
З 1815 Микулинецький замок кардинально змінює своє призначення і стає ... суконною фабрикою. Так вирішив вчинити австрійський барон Конопка, який у 1792 році купив фортецю. Для потреб фабрики, було здійснено перебудову замку: замість вузьких бійниць в стінах пробили великі вікна, що значно пришвидшило занепад замку у Микулинцях. Комерційна справа просувалася не досить вдало і з часом фабрика збанкрутувала. Замок був полишений пусткою.
У 20-их роках ХХ столітття замок перейшов у володіння графині Юзефа Рей. Подейкують, що вона дозволила своїй покоївці Анні звести житло на території Микулинецького замку. Тут і зараз проживають люди. Із 2008 року Микулинецький замок передано до складу
Національного заповіднику «Замки Тернопілля».
В плані замок має вигляд квадрата із стінами у 75 метрів завдовжки і товщиною оборонних мурів — 2 метри. На 3 кутах замку височать круглі вежі, які мали 3 яруси з бійницями для гармат. Із західного боку, де оборонні мури додатково захищені глибоким ровом, замок мав в'їзну браму із звідним мостом. Ще один в'їзд у замок зі східного боку. Всередині фортеці були житлові будинки, а під ними льохи і підземні ходи.
До наших днів мало що залишилось від Микулинецького замку. Зберіглись залишки муру, веж, які на разі у занедбаному стані. Добре зберігся колись глибокий оборонний рів, поблизу східної стіни замку, із насипом, що ймовірно виконував роль давнього мосту.
Окрім руїн старовинного замку, поруч у захаращеному парку знаходиться колишній палац Потоцьких.