This is Ukraine - Путеводитель по Украине

Національний історико-культурний заповідник Качанівка

Качанівка

1770-ті роки

граф П. Румянцев-Задунайський

унікальна пам`ятка ландшафтного мистецтва, історії та архітектури кінця XVIII - початку XX ст.

Качанівський палац

443 га.

з 9:00 до 18:00
Вихідний день - понеділок.

Вартість входу/екскурсії

Вартість вхідних квитків:
на територію заповідника Качанівка
• дорослі,студенти, школярі - 3 грн.

Вартість фото- / відеозйомки
• фотозйомка - 5 грн.
• відеозйомка - 10 грн.

Вартість екскурсій:
за наявності групи від 5 осіб:
• дорослі - 10 грн.
• школярі, студенти - 5 грн.
• індивідульні групи (до 5 осіб) - 160 грн.

Вартість додаткових послуг:
• катання на бричці - 10 грн. (1 година)
• катання верхи на конях (1 година) - 20 грн. (дорослі), 10 грн. (студенти)
• рибалка - 10 грн.
• проїзд по території на власному автомобілі - 25 грн.
• проживання в готелі при заповіднику (в старовинних спорудах) - 50 - 80 грн. за ліжко.
 

Україна, Чернігівська область, Ічнянський район, с. Качанівка

Заповідник Качанівка на карті
GPS координати 50° 83' 70" пн.ш, 32° 65' 81" сх.д

Качанівський ансамбль — один із найбільших, найяскравіших взірців садибної архітектури, суголосний найкращим традиціям світового палацово-паркового мистецтва. Ця окраса України розташована на південному сході Чернігівщини в Ічнянському районі, на берегах чарівної річки Смош. Садиба заснована відомим російським полководцем, графом П.О. Рум’янцевим-Задунайським (1725-1796) як одна із резиденцій президента Малоросійської колегії і генерал-губернатора Малоросії. Тоді ж, за проектом російського архітектора Карла Бланка, український зодчий Максим Мосцепанов вибудував розкішний палац у романтичному стилі і спланував регулярний парк при ньому.

Другий будівельний період качанівська садиба переживає у 1808-1824 роках за нових власників — українського поміщика Григорія Почеки (1765-1816) і його дружини Параски Андріївни (за першим шлюбом Тарновської). Розширюється територія садиби, палац перебудовується у стилі російського класицизму, зводяться нові будівлі різного призначення, закладається пейзажний парк. Після вступу 1824 року у володіння Качанівкою поміщиків-меценатів Тарновських, починається найбільш цікавий період, який продовжувався понад 70-ти років і приніс славу цьому чарівному куточку малоросійського краю як своєрідному культурно-мистецькому осередку, який приваблював кращих представників творчої інтелігенції. 

Цьому сприяло архітектурно-художнє середовище, привітлива гостинність господарів і чарівна неповторність української природи, уособленої у величезному садибному парку площею понад 600 га. В Качанівському альбомі для гостей залишили автографи М. Гоголь, П. Куліш, М. Костомаров, М. Максимович, Г.Барвінок, художники Л. Жемчужніков, О. Волосков, А. Горонович, В. Рєзанов, М. Врубель, М. Бодаревський, брати В. і К. Маковські, відомі історики Д. Яворницький, О. Лазаревський, М. Маркевич, Г. Житецький, багато інших славетних митців, вчених, громадських і культурних діячів. Всього ж альбом налічує понад 600 автографів. Качанівка відігравала виключну роль у творчості багатьох відомих митців того часу.

Впродовж 1836-1838 років в садибі проводив літні вакації талановитий художник, учень Академії мистецтв Василь Штернберг, який написав кращі свої твори, за що був удостоєний високих академічних нагород. Влітку 1838 року в Качанівці плідно працював над оперою «Руслан і Людмила» Михайло Глинка. Тут він писав пісні, романси, кантату на честь Г. Тарновського «Гімн господарю». Деякі твори вперше виконувались у супроводі місцевого кріпосного оркестру, яким диригував сам маестро. Після від'їзду Глинки в садибі назавжди утвердився культ композитора. І зараз на пагорбі, біля Майорського ставу, стоїть струнка, білокам'яна альтанка, названа його іменем як символ російсько-українського культурного єднання. 

  Знаменно, що Тарас Шевченко у травні 1843 року, під час своєї першої подорожі Україноюі, їхав із Петербурга прямим призначенням у Качанівку, куди перед тим переслав свою кращу картину «Катерина». Останній візит Великого Кобзаря до Качанівки датовано 21 серпня 1859 року, коли він залишив в альбомі автографів запис: «І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла...». В садибному парку збереглась галявина, де під віковим дубом поет спілкувався з місцевими селянами і кріпосними музикантами. Неподалік височіє могила-курган художника Григорія Честахівського, товариша і духівника Т. Шевченка, який передав до Качанівки особисті речі, рукописи, художні твори Кобзаря.