|
Парк створений у майже безлісовій місцевості, розмежованій річкою Кам'янкою, балками та ярами, які врізалися у гранітне підложжя, яке часто виходило на поверхню. За створення парку вдало використано рельєф. У процесі завершення робіт на окремих ділянках висаджені місцеві та екзотичні деревно-чагарникові рослини, тоді ж збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено «Софіївку» скульптурою, переважно античною.
Головна композиційна вісь парку проходить річищем Кам'янки, де споруджено ряд штучних басейнів та ставів: Верхній — понад 8 га, Нижній - близько 1,5 га та інші, водоспади (один з них 14 м. заввишки), шлюзи, каскади, підземну ріку Ахеронт (завдовжки 224 м.), водограї (найбільший - до 20 м.) тощо. Парк прикрашають штучні скелі (Левкадська (Бельведерська), Тарпейська й інші), ґроти (Венери, «Горішок», «Страху і сумнівів» та інші), павільйони (Флори, Рожевий), альтанки, скульптури. Завдяки компонуванню різних деревних порід, поєднанню їх і з водоймами, скелями й архітектурними спорудами, створено види й перспективи різних планів (Головна алея, Англійський парк, Єлісейські поля та інші).
Автором проекту "Софіївки", топографічного і архітектурного, а також керівником усіх робіт будівництва був талановитий польський артилерійський офіцер, який до 1793 р. знаходився на службі Речі Посполитої, капітан Л. Метцель (1764-1848). У 1796 р. Л. Метцель отримав завдання почати будівництво. Помічником йому "виписано найкращого із чужих країв садівника" - німеця Олива. Нерідко стверджують, що ніби їх у Метцеля не було і навіть кріпаки, у час будівництва самі планували пейзажі на свій смак, тобто були будівничими парку. Все це вигадки. Якби це було так, ніякого шедевра з "Софіївки" не вдалося б. Лише будівництво водної системи - дуже важливої складової частини парку - вимагало глибоко продуманого плану. Потрібно було розробити чіткий графік робіт для заготівлі гранітних брил для гротів, постаментів, плит, планування рельєфу з використанням землі, вийнятої за будівництва Верхнього і Нижнього ставів, а також розрахувати оптимальну кількість пішої і кінної робочої сили. Л. Метцель повідомив, що у середньому на будівництві працювало по 800 чоловік.
Можливо, що вже осінь 1796 р., а далі й зима використані для початку будівництва. Каменярі могли вирубувати в природних скелях гроти Каліпсо, Локетек, Діани. Оскільки половина ложа для Нижнього ставу опинилась на скелі, тут вже могли почати підривні роботи. Готували і механізми для підняття вантажів. Необхідно було дати заявки в Італію на виготовлення мармурових скульптур. Не відповідають дійсності твердження багатьох із тих, хто писав про "Софіївку", ніби на її будівництві застосовувалася дармова праця кріпаків. Насправді зайняті на будівництві селяни отримували платню: це було продиктовано генеральним чиншем, який був заведений Потоцьким. Щоправда, відомо: виплата заробітку на довго затримувалася. Будівництво центральної частини парку до травня 1802 р. закінчилося. 14 березня 1805 р. С. Щ. Потоцький передчасно помер. І початковий план будівництва грандіозної "Софіївки" уже ніхто не реалізував, але те, що створено кріпаками Уманщини під керівництвом талановитого будівничого Л. Метцеля і його помічника садівника Оліви, отримало загальне визнання як шедевр садово-паркового мистецтва.Парк користується великим попитом серед туристів, особливо популярні - тури вихідними.
|
 |
Що подивитись 
Коментарі
Добре з Вінниці близько Цитувати
Стрічка RSS коментарів цього запису.